У процесі розлучення переживання можуть бути дуже болючими, тому і чоловіки, і жінки готові зробити все, лише б хоч ненадовго полегшити свої страждання. Але проблема в тому, що нерозумні засоби полегшення хворобливих відчуттів можуть принести в життя ще більше неприємностей. Тому потрібно уникати:
• вживання наркотиків, алкоголю, безладних сексуальних стосунків;
• не починати нових серйозних стосунків, тільки тому, що дуже самотньо й тоскно;
• не будувати мстивих планів по відношенню до колишнього дружину;
• не приймати серйозних рішень, що стосуються власного життя і життя дітей під впливом сильних негативних почуттів.
Діти і розлучення батьків. Як дітям пережити розлучення батьків
Звичайно, для психічного здоров’я дітей набагато краще, якщо вони виховуються в повних і гармонійних сім’ях. Але якщо розлучення вже неминучий, то власне ставлення батьків до розлучення матиме вирішальний вплив на психічний стан дітей.
Діти розлучених батьків, у яких спокійні і рівні відносини, мають набагато менше психологічних проблем, ніж діти з повних сімей, в яких панують сварки і ворожість.
У процесі розлучення батьки часто втрачають психічну рівновагу, що негативно впливає на дітей.
Тому, щоб дитина правильно пережив розлучення, дорослим варто:
- звести до мінімуму всі спори і з’ясування відносин при дитині;
- не потрібно соромитися розповідати дитині про свої переживання, але при цьому потрібно постаратися не налякати його своїми почуттями;
- намагатися не говорити про іншому батьки погані, образливих слів. Не можна використовувати дітей як психотерапевтів, яким можна говорити все, не контролюючи себе. Звичайно, такий викид негативних емоцій може принести тимчасове полегшення, але чи легше від цього дитині? Мама з татом можуть перестати бути чоловіком і дружиною, але вони не перестануть був для дитини батьками.
- Не використовувати дитини як засіб захисту, тиску на партнера, не варто мстити за допомогою дітей (заборона на спілкування, зустрічі).
Головне, пам’ятати, що діти легше сприймають ситуацію розлучення, якщо самі батьки думають про нього як про правильному вирішенні.
Якщо під час шлюборозлучного процесу або після розлучення в дитини відмічено зміну поведінки, настрою, не варто відкладати похід до психолога. Хоча буває, що дитина все переживання ховає в собі, вони неминуче призведуть до проблем у подальшому житті. Тому так консультація психолога важлива.
В арсеналі цього фахівця є безліч способів і прийомів (казкотерапія, сімейні розстановки за Хеллінгером тощо), які зможуть допомогти дитині пережити важкий період, зменшити біль і образу.
Чому і навіщо це потрібно?
Причин для розлучення може бути безліч: зрада, чоловік мало заробляє, дружина постійно «пиляють» і не відповідає ідеалам краси, або просто — «люди не зійшлися характерами». Але потрібно усвідомлювати, що це все не причини розлучення, а причини конфлікту. А з конфліктів існує безліч варіантів виходу, і розлучення – це всього лише один з них, найчастіше, не самий дієвий.
У подружньому житті існують дві абсолютно різні установки по відношенню один до одного в конфліктній ситуації.
Перша установка – пізнавальна. Ця позиція полягає в бажанні зрозуміти свого партнера і з’ясувати свій вплив на його вчинки, незважаючи на біль і душевний дискомфорт, який партнер доставляє.
Друга установка – захисна. Її сенс полягає у спробі втекти від болю, сховатися, захиститися від нападок або напасти самому.
Друга стратегія наочно реалізується в розлученні – цивілізованому способі усунення партнера як джерела болю. Іноді, в патологічних випадках взаємин цей спосіб повністю виправданий, але виправданий набагато рідше, ніж до нього вдаються в сучасному суспільстві.
Важливо зрозуміти, що коли один партнер у всьому звинувачує тільки іншого і відмовляється від розуміння своєї ролі в конфліктній ситуації, то в результаті він несе свої неконструктивні реакції в майбутнє життя. І якщо трапляється новий шлюб, то і в ньому з’являються дуже схожі конфлікти і проблеми. Виходить, що людина тікаючи від вирішення протиріч, біжить від самого себе, замість того, щоб зупинитися і перебороти свій страх, подивитися правді в очі, зробити певні висновки.
Розлучення – це не тільки болісний процес, який важко переносити. Це ще й можливість переосмислити все своє життя, змінити його, стати щасливим самому і зробити щасливим ще кого-небудь.
