Народження першої дитини: як реагувати на поради оточуючих?

Ще під час першої щасливої вагітності майбутня матуся часто стикається з безліччю порад від рідних і близьких. А вже після пологів потік інформації від турбуються родичів і знайомих стає просто невичерпним. Часто ці поради досить корисні, так як випливають з досвіду, але зустрічаються і шкідливі, які народилися з забобонів, а манера їх висловлювання може бути нав’язливою і ультимативній.

Як не загубитися у величезному потоці інформації, який обрушується на молоду маму від бабусь, подруг, інтернет-співрозмовників і просто оточуючих? Як відрізнити слушну пораду від поганого? І як м’яко припинити занадто настирливе увагу?

Пошук істини і золотої середини

Догляд за дитиною і її виховання вимагають від батьків постійної прийняття будь-яких відповідальних рішень. Кожна мама ретельно зважує свої вчинки, а численні рекомендації та поради часто лише посилюють страх помилитися. Психологи і сімейні консультанти радять молодим батькам придбати кілька корисних звичок, які допоможуть систематизувати, просіяти нову інформацію і робити правильні висновки:

1. Конспектування.

Варто придбати записну книжку, в яку можна записувати вподобані поради у вигляді тез, рецептів і коротких позначок. Туди ж можна заносити контакти дитячих лікарів, масажистів та інших фахівців, назви і координати приватних клінік з позитивними відгуками.

У молодої мами багато клопоту і згадати всі просто фізично неможливо. До того ж ніколи не знаєш, який з рад може раптом знадобитися. Блокнот з підказками, журнал першого року життя малюка (який часто дарують виробники дитячих товарів в пологовому будинку) або просто список корисних посилань в комп’ютері виручають в таких випадках.

2. Фільтрація.

Іноді поради по догляду за дитиною просто вражають своєю безглуздістю. Кожна мама хоч раз, та стикалася з рекомендацією кип’ятити дитячий одяг, туго сповивати ніжки малюка, висмоктувати ротом соплі або вставляти в крихітну попу шматочок господарського мила при запорі. Ці поради не тільки шкідливі, але й небезпечні для здоров’я дитини. Тому краще довіритися своїй інтуїції, проконсультуватися з лікарем і викинути непотрібну інформацію з голови.

3. Перевірка.

У разі виникнення сумнівів у тому чи іншому раді, завжди можна скористатися інтернетом. Століття комп’ютеризації і всесвітньої павутини став справжнім порятунком для недосвідчених і невпевнених у собі мам. Тисячі сайтів, блогів, форумів і живих журналів спрямовані на те, щоб допомогти молодій мамі виростити міцного і здорового малюка. До того ж тут можна не тільки знайти масу корисних порад, але і завести нові знайомства, поділитися своїми переживаннями і страхами з іншими такими ж мамами, і отримати підтримку.

Слід лише враховувати, що порада молодим мамам, отриманий в інтернеті, — не панацея, а всього лише рекомендація і в серйозних питаннях вимагає ретельної перевірки. Адже в мережі можна зустріти інформацію, яка суперечить обраними батьками способам і методам догляду та розвитку дитини. Кожен раду слід перевіряти і підтверджувати авторитетними джерелами або відповідями спеціалістів.

4. Авторитетна думка.

У будь-якої жінки повинен бути порадник, думку якого вона довіряє. І не важливо, хто це — чоловік, мама, старша сестра, дільничний педіатр або консультант з грудного вигодовування, важливо, що ця людина не тільки вислухає, але і дасть слушну пораду.

Трохи про безпеку

Існують ситуації, коли не варто чекати ніяких порад. Нерозумно питати на форумі, як збити високу температуру у дитини, замість того, щоб викликати лікаря. Тому всі питання, що стосуються життя і здоров’я малюка, повинні задаватися професіоналам.

Правильний відмова

Трапляються, що навіть щирі й міцні відносини не витримують натиску і ентузіазму порадника. Молодій мамі незручно відмовити свекрухи чи найкращій подрузі і розповісти, що у неї інша думка.

В даній ситуації конфлікти неминучі: або одна сторона ображається, що до її порад не прислухаються, або друга відчуває себе нещасною, роблячи те, що не подобається.

Тому в разі нав’язливої уваги, краще пояснити людині свою позицію, але не агресивно, а спокійно і аргументовано. І хто знає, можливо, після таких доводів співрозмовник перегляне свої погляди і стане прихильником слінгоносіння, плавання з перших днів, вільного сповивання та годування на вимогу.

І наостанок

Все ж хотілося б сказати, що якими б відсталими не здавалися нам наші мами і тата (новоспечені бабусі і дідусі), не треба позбавляти їх можливості брати участь у житті онуків. Адже вони змогли виростити нас, таких розумних і відповідальних, а значить, цілком впораються і з нашими дітьми. До того ж вміння визнати свої помилки і не соромитися просити допомоги, коли вона потрібна, покажуть бабусям наскільки дороги їх підтримка, увага і досвід.

Бабусі ж повинні довіряти своїм дітям і дозволити їм пройти нелегкий, але щасливий шлях батьківства самостійно, лише злегка направляючи, якщо їм задають питання або звертаються за допомогою.

Розумний підхід до порад, власна інтуїція, довірчі відносини в родині та облік професійного думки – запорука спокійного життя сім’ї, растящей первістка.

Все вийде!