Навіщо дітям казки?

Навіщо дітям казки? Питання, звичайно, цікаве. Є підозра, що казки потрібні усім, навіть дорослим, адже казка – це запрошення зануритися в інший світ, зустрітися з цікавими персонажами, встигнути полюбити позитивних героїв і випробувати обурення до негативних.

Казка тим прекрасніша, що завжди має гарний кінець. А це, в свою чергу, дає нам непорушну впевненість, що добро завжди перемагає зло, що погані вчинки карані, так чи інакше, і ніколи не потрібно опускати руки перед труднощами, що виникають у житті. Але, все-таки, так необхідні дітям казки?

Найбільш традиційними є народні казки, що переходять з покоління в покоління, але практично залишилися без змін.

Через казку дитина проживає фрагменти життя улюблених героїв. Таким чином, як би програмується на певні вчинки в подібних ситуаціях у своєму житті.

Через казку простіше і наочніше пояснити дитині прописні істини: не ображати слабких, не обманювати, бути добрим і чуйним до болю інших, не бути простаком і зуміти розпізнати обман, наміру нашкодити тобі.

Як би не рясніли вітрини книжкових магазинів виданнями сучасних авторів, не слід лінуватися відшукати для самих юних слухачів саме народні казки, казки класиків російської літератури, не обходити стороною і казки народів світу. Тим більше, ці книги перевидаються регулярно, до їх оформлення додаються більш яскраві ілюстрації.

 Слухаючи казки, дитина відчуває задоволення, це такий собі вид розваги, крім цього казка змушує дитину думати, підключати уяву і фантазію. При цьому в казці відсутнє пряме мораль, казка вчить, але не нав’язливо.

Для старших діток можна регулярно використовувати таку гру: читаємо казку, зупиняємося перед розв’язкою і пропонуємо дитині самому придумати кінцівку.

Грати таким чином із однієї і тієї ж казкою можна скільки завгодно разів, поки не вичерпається інтерес дитини до процесу. Цей метод широко використовується в казкотерапії, крім цього часто психологи рекомендують дати дитині можливість самому придумати казку, в якій герої часом можуть здійснювати дуже нелогічні, десь неправильні, на думку батьків, вчинки.

         З якого віку читати дитині казки?

Можна починати читати дитині казки ще в утробі матері. Після виписки з пологового будинку приступати до читання можна відразу, як тільки буде налагоджений побут з появою нового члена сім’ї, приблизно з двотижневого віку.

Крім казок можна співати дитині колискові. Дитина відразу їх полюбить і з дорослішанням батьки почнуть помічати за реакцією малюка момент, коли дитина почне їх впізнавати з перших звуків.

         Читаємо казку в сотий раз…

Батьки, що практикують читання казки на ніч, ймовірно, вже зіткнулися з таким явищем, як вимога дитину читати одну і ту ж казку багато вечорів поспіль. При цьому ніякі вмовляння, заманювання більш яскравими ілюстраціями інших книг, чомусь не допомагають, дитина вередує і потребує лише одну книгу.

З чим це пов’язано і чи потрібно з цим боротися?

Психологи пояснюють це двома факторами. По-перше, мозок дитини влаштована так, що спочатку він запам’ятовує інформацію, выучивает на пам’ять, а потім вже приходить розуміння, усвідомлення цієї інформації. Як правило, казка містить ланцюжок подій, при цьому нам, дорослим, здається, що в книзі все доступно викладено. Але в реальності дитині важко перетравлювати всю казку цілком за одноразове прослуховування, тому є потреба слухати й слухати.

Крім цього, у дитини є потреба в стабільності, в ритуалах. Казку він вже прослухав, кінцівку її пам’ятає, і, тим самим, у дитини виникає почуття впевненості, захист, він як би убезпечив від несподіваних подій. І, звичайно ж, з цим боротися не треба, а скоріше навпаки, всіма діями підтримувати у дитини прив’язаність до конкретної казці.

       Обговорення прочитаної казки

Не слід забувати про необхідність обговорювати прочитану казку. Навіть якщо складається враження, що дитині все зрозуміло, краще обговорити казку зайвий раз переконавшись, що дитина все зрозумів правильно, не спотворив ставлення до вчинків героїв, зумів розібратися, де вчинили правильно, а що – приклад негативних вчинків. Через обговорення можна виявити приховані страхи дитини перед деякими персонажами з казки або ж з повсякденного життя дитини.

Правильно вибираємо дитині казки

Казку необхідно підбирати в залежності від віку дитини, особливостей психологічного розвитку.

З дворічного віку діти віддають перевагу казкам з циклічно повторюваних подіями, як, наприклад, у казках «Теремок», «Колобок», «Ріпка». Найкраще засвоюються казки з персонажами тварин, дитина любить повторювати звуки, що імітують персонажі казки.

З двох до п’яти років у дитини активно розвивається здатність до фантазії. У цей період сприятливо використовувати гру, про яку згадувалося вище – дитина сама вигадує кінцівку казки. У цей період варто купувати дитині казки про чари, які обов’язково припадуть йому до душі.

З п’яти до семи років, як правило, дитині цікаві казки з динамічним сюжетом, пригодницька література. В цьому віці слід цікавитися у самої дитини його вподобаннями у літературі, вибирати йому героїв близьких до душі, не потрібно нав’язувати свої уподобання.

Навіть після опанування дитиною навичок самостійного читання, не слід відмовляти дитині в читанні перед сном. Адже іноді цікавість дитини сильніше, ніж швидкість читання. А відмова може нашкодити і відбити у дитини інтерес до книжок надовго.

Дитина, регулярно слухає або читає казки, виростає більш зрілим, наповненим чуттєво, емоційно, всебічно розвиненим. Десь навіть більш впевненим у собі, чітко различающим межу добра і зла, що в майбутньому допомагає йому вибудовувати повноцінні взаємини з оточуючими.

Дитинство – благодатний грунт для посівів батьківської уваги. Добрих казок вам і вашим дітям!

У статті використані малюнки Ст. Сутєєва (як приємна ностальгія за дитинством)