Заняття з дітьми: предметні та сюжетні картинки

0
617

Серед різних видів дитячої самостійної діяльності, починаючи з 1 року 6 місяців, перегляд картинок та ілюстрацій займає важливе місце у формуванні світогляду дитини і пізнанні світу. Щоб успішніше розвивати мовлення дітей, розширювати і закріплювати їх орієнтування в навколишньому житті, доцільно використовувати картинки не тільки на заняттях, але й у вільний час.

Дуже важливо правильно підібрати картки для самостійного користування. Своїм змістом вони мають сприяти розширення орієнтування в навколишньому світі і розвитку мовлення.

Перш за все підбирають ті, які не використовуються на заняттях і які близькі дітям по своєму змісту.

Для роботи можна використовувати готові картки (за методикою Р. Домана), а можна, вирізаючи з журналів, приготувати свої. Також відповідні картинки можна знайти в інтернеті і роздрукувати їх на папері.

Для дітей 2-го року життя вибирають переважно предметні картинки із зображенням іграшок, одягу, тварин у різному стані (сидить, стоїть, спить, працює, їсть, стрибає, летить). Крім того, можна давати для вільного користування і сюжетні картинки простого змісту.

Для дітей 3-го року життя також вибирають предметні малюнки на картках, що зображують різні види транспорту (літаки, автомобілі, трактори та ін). Іграшки різного кольору, розміру, людей, тварин у різному стані, діях і т. п.

Крім того, дітям цієї вікової групи дають і сюжетні картинки з доступним змістом, і до неї вже можна додавати ті, які використовувалися на заняттях.

Знайоме зображення, показане через певний відрізок часу, діти зустрічають радісно, з цікавістю розглядають, часто відтворюють розмова, який вівся на занятті. Картинки можна підбирати і з інших джерел — різних книг, журналів, листівок, настільно-друкованих ігор і т. п. Однак зміст їх має бути доступним для дитини, відповідати віковим вимогам, а картки — якісно надруковані.

Картинки для вільного користування дають дітям під час дозвілля. Не можна одночасно давати їх велика кількість, тому що це розсіює увагу дітей, привчає їх до більш ретельного розглядання.

Перш ніж дати малюкові картинку, потрібно навчити його правильно користуватися нею: не грати, як іграшкою, не згинати, не рвати, а розглядати її, впізнавати і називати на ній предмети, відповідати на питання, слухати пояснення.

Для підтримки інтересу до карток їх треба періодично замінювати іншими, а через деякий час знову повертатися до переглянутих раніше. Пошкоджені картинки слід чинити в присутності дітей, це виховує в них бережливе ставлення до картинок.

З початку навчання картки бажано зберігати в недоступному для малюків місці — в закритій шафі або на високій полиці, коли діти навчаться користуватися картинками, матеріал можна розмістити і в доступному місці, щоб при бажанні малюк сам міг взяти.

Для розглядання картинок, ілюстрацій потрібно виділити спеціальний стіл в добре освітленій частині кімнати. Під час занять необхідно вести розмову з дітьми з приводу зображеного, сприяти створенню в них хорошого, бадьорого настрою, оптимальних умов для сприйняття змісту.

Бажано під час розглядання картинок з дітьми раннього віку (як на занятті, так і в самостійній діяльності) використовувати художнє слово — народна творчість, вірші, пісні і т. д. Це дає можливість збагачувати уявлення дітей про явища, предмети, які розглядаються, виховувати правильне ставлення до них, розвитку мовлення дітей. Наприклад, під час розглядання картинок про тварин — півника, козу, білка і т. д. — доцільно прочитати відповідні вірші.

Підбираючи художній твір, слід враховувати вік дітей, їх рівень розвитку і залежно від цього використовувати або весь віршик, або його частина.

Заняття з використанням художнього слова повторюються кілька разів. При повторному читанні віршів діти сприймають на слух, повторюють спочатку окремі слова, а потім — цілі рядки, внаслідок чого запам’ятовують і можуть за пропозицією дорослого самостійно розповідати.

Такі заняття з демонстрацією картинок і паралельним проговариванием ситуацій і сюжетів сприяють розвитку дитячої мови, пам’яті, уважності, формують позитивне ставлення до навчально-ігрової діяльності.