Навчання мовам — сучасна необхідність?

Знання іноземної мови є незаперечною перевагою в наш час, збільшуючи можливості кар’єрного зростання, успіхів у навчанні і навіть в особистому житті, тому дітей починають навчати з раннього дошкільного віку з метою досягнення найкращих результатів, адже кожна мама і тато бажають своїй дитині тільки самого благополучного майбутнього.

Для мене це таке спірне питання, що я ще до кінця не визначилася в правильності свого рішення.

Розумію, що раннє вивчення іноземної мови посприяє розвитку особистого інтересу дитини до вивчення чогось нового, а, значить, в школі йому буде набагато простіше і цікавіше, адже його не доведеться примушувати займатися, він буде робити це за власним бажанням.

А якщо навпаки? Якщо заняття, нехай навіть в ігровій формі, відвернуть його від цього? Як не перейти ту межу, яка відділяє зацікавленість від неприйняття? Якщо малюк сьогодні з задоволенням дізнається нові слова, намагається щось повторити, а завтра категорично заперечує?

Раннє знайомство з іноземними мовами передбачає в ідеалі такі напрямки і функції:
1. вивчення звукового складу мови;
2. придбання вміння розуміти іноземну мову на слух;
3. поповнення активного і пасивного словника;
4. формування здатності до застосування мови з метою спілкування.

Ось і тут у мене виникають питання. Наприклад, застосування мови з метою спілкування можливе де? Наприклад, в сім’ї, якщо батьки володіють іноземною розмовної промовою (пам’ятаєте, як у сім’ї Ульянових, коли в певний день у родині спілкувалися на певній мові?). А якщо ні? Малюк буде чути і використовувати мовні звороти тільки на заняттях, хоч і систематично, але не постійно. Не будеш же ти запрошувати репетитора або водити на заняття кожен день?

Також існує думка, що вивчення іноземної мови для малюка може бути занадто великим навантаженням. До того ж діти, які рано починають вчитися іноземної мови, у багатьох випадках починають говорити на рідній мові пізніше за своїх однолітків.

Проте, не дивлячись на ці недоліки, існують, як стверджують філологи, і значні переваги:
— здатність сприймати і запам’ятовувати нову інформацію;
— раннє вивчення мов сприяє формуванню відмінною початкової бази для подальшого навчання;
— розширення кругозору дитини;
— відсутність комплексів (особливо багато важить при освоєнні правильної вимови);
— можливість вивчення мови за допомогою гри.

Звісно, якщо навчання проводиться у вигляді гри, ненав’язливо, це тільки на користь. Наприклад, мама або тато, просто називаючи предмети і явища іноземною мовою, дають можливість дитині їх запам’ятати. А от як потім цими знаннями скористатися, якщо мамин запас вичерпується на сотні, а татів і того менше?

Або ж візьмемо інший варіант – батьки прекрасно володіють іноземною мовою і практикують в будинку двомовність (білінгвізм). Як не допустити змішання мов, як часто спостерігається, наприклад, в Україні, коли українська (теж, певною мірою, іноземний) і українська мови переплітаються, і виникає незрозумілий «суржик» (є таке слово в побуті українців)?

Приймати рішення, добре це чи погано для малюка, в будь-якому разі належить батькам, але потрібно знати, що навчання дітей необхідно проводити за максимально продуманої та впорядкованій системі. Сучасні підходи до навчання іноземної мови можуть бути різні, але вони не повинні як-небудь зашкодити дитині або перетворитися на порожню витрату часу, зусиль, грошей.

Як прийняти правильне рішення? Як вчинити? Чекаю ваших відповідей, порад, рекомендацій, шановні читачі!