У якому віці потрібно привчати дитину до порядку?

Явні та негласні правила сім’ї допомагають розподілити обов’язки між її членами задовго до появи в родині маленького чоловічка. З народженням дитини дуже багато чого змінюється, і насамперед – домовленості про те, хто повинен підтримувати в будинку чистоту і порядок.

В ідеалі вони повинні бути максимально гнучкими й дозволяти членам сім’ї делегувати один одному повноваження з урахуванням того, хто в даний конкретний момент найменш завантажений і кому, наприклад, планова прибирання буде не в тягар.

Членам сім’ї варто відійти від нав’язаних стандартів — домашня робота не повинна повністю лягати на плечі жінки, особливо, якщо народився малюк.

По мірі росту дитини виникає необхідність в тому, щоб він поступово привчався до правил та порядку. Це обумовлено не тільки бажанням батьків полегшити собі життя, але також і тим, що некеровані емоції і миттєві бажання дитини повинні згодом стати контрольованими. Це не одномоментний процес. Без заданих батьками орієнтирів дитина не відчує впевненості, не відчує себе вбудованим в процес спільної діяльності сім’ї. Тому потурання всім бажанням – не вихід. Виховання повинно бути системним.

Привчаємо до домашньої роботи щодня і щогодини

Потреби в чистоті в кожній родині дуже індивідуальні. Для когось законом є щоденне витирання пилу та миття підлог, а для кого-то хімчистка дивана – ціла подія, до якої слід заздалегідь підготуватися.

Але, незалежно від родинних традицій, є ті речі, які дитина буде робити охоче, і ті, які будуть йому не дуже приємні. Завдання хороших вихователів, якими і є батьки, – максимально розширити список перших і привчити сина або дочку терпляче ставитися до дискомфорту під час виконання нелюбимих справ по дому.

Ще видатний радянський педагог Василь Сухомлинський помічав, що у кожної маленької людини існує природна потреба в діяльності, у праці. Уважні батьки і ті, кому доводилося спостерігати розвиток дитини, не можуть не відзначити у нього фазу виникнення бажання допомогти. Це зазвичай відбувається ще в дошкільному віці. Якщо пропустити цю ініціативу або грубо придушити її, мотивуючи відмову незручністю дитини або тим, що «мама зробить швидше і краще», то можна назавжди зруйнувати його впевненість у власних силах і відбити бажання діяти. Замість цього краще виділити поле для діяльності, де малюк зможе відчути себе потрібним, а допомога – вагомою і значущою для дорослих.

Першими завданнями для малюка можуть стати: зміст іграшок в порядку, миття своєї чашечки після чаювання, витирання крихт на кухонному столі, полив кімнатних рослин. Вже у п’ятирічному віці дитину потрібно навчити застеляти ліжко після сну — поправляти простирадло, стелити покривало.

Пізніше, коли у дитини з’являється своя кімната, дорученнями можуть стати сухе і вологе прибирання дитячої. При цьому перший час батьки повинні не тільки давати завдання, але і пояснювати, як його краще виконати, допомагати дитині освоювати нові навички. І обов’язково хвалити за старанність і старанність.

У молодшого школяра вже повинні бути систематично виконувані завдання: наведення порядку в своїй кімнаті, годування домашніх тварин, допомога по сервіровці столу мамі і пр. Доручення повинні бути посильними за обсягом і часу виконання і регулярними, адже лише так у дитини сформується звичка. І надалі в родині буде рости відповідальний і турботливий чоловічок.

Успіхів у нових починаннях на благо сім’ї!