Перші слівця: як навчити малюка 1-3 років розмовляти?

Освоєння розмовної мови – важливий етап розвитку дитини. Проте не всі батьки приділяють йому належної уваги, вважаючи, що все станеться саме собою.

Покладатися виключно на можливості і таланти, даровані дитині природою і генами, не варто. Особливо, якщо малюк наполегливо мовчить, коли його однолітки вже щосили розмовляють.

Так як допомогти дитині 1-3 років навчитися говорити? На що звернути увагу і коли звертатися за допомогою до фахівців?

Геть перешкоди

Те, що смоктання пустушки негативно впливає на прикус і затримує мовленнєвий розвиток дитини – факт, підтверджений не одним дослідженням. Саме тому педіатри, неврологи і логопеди радять позбавлятися від пустушок як можна раніше.

Другим ворогом, що заважає дитині почати говорити, як це не дивно для багатьох, стає телевізор. Часто діти починають лепетати, намагаючись залучити яскравий екран в діалог, але не отримують емоційного відгуку, уваги та відповідної реакції, які вкрай необхідні для оволодіння мовленням. Слова, що ллються з телевізора, так і залишаються для дитини малоосмисленним набором звуків.

Казок багато не буває

Найкращі вчителі для малюка – це його рідні. Слід дотримуватися простих рекомендацій, які допоможуть розвинути мову дитини:

1. Розмовляти як можна більше.

Корисно коментувати свої дії: ми йдемо гуляти, будемо купатися, відкриємо рот, скушаем кашу і т. д.

Необхідно описувати малюкові навколишній світ, назву, форму предметів, читати прості казки та віршики, співати пісеньки. При цьому слід говорити чітко і спокійно, грамотною мовою. Дитина має бачити міміку дорослого, рухи рота і мови.

2. Вчити малюка звуків.

Бджілка летить: «ж-ж-ж», пилосос гуде: «у-у-у», малюк плаче: «а-а-а». Задаючи дитині запитання, можна навчити його простим складах. Як говорить собачка, корова, коза? Як капає дощик? Як стукає молоток?

3. Заохочувати спроби говорити.

Не потрібно відразу виконувати мовчазні або мукаючі прохання, слід спонукати дитину говорити, а кожне знову вимовлене слово зустрічати бурхливим захопленням. Радість рідних заохочує дитину до нових спроб.

4. Не використовувати лише пестливо-зменшувальні форми слів.

Часто мами, вважаючи своїх малюків несмышленными крихтами, в розмові використовують тільки пестливо-зменшувальні форми слів: ручечка, столик, колясочка, лялечка. Не варто перестаратися, дитина, поряд з такими словами, повинен чути і повну форму — рука, стіл, візок, лялька.

Ще однією поширеною помилкою вважається і введення в мову тільки умовних слів, якими може оперувати дитина в якийсь період часу. Тоді дорослі радіють першим «ав-ав» та «ко-ко», стимулюючи дитину вимовляти лише їх і при цьому не вводячи в активний словник дитини слова «собака», «пес», «курка».

Така корисна дрібна моторика

Ліплення з солоного тіста, нанизування намистин, шнурівка, малювання пальчиковими фарбами та інші способи розвитку дрібної моторики допомагають навчити дитину говорити, так як центри мозку, відповідальні за ці навички, тісно пов’язані.

Під наглядом дорослого дитина може перебирати гудзики, кидати в скарбничку монетки, сортувати зерна квасолі або гороху. Корисні ігри з піском, залипання фольги та паперу, складання мозаїки і пазлів, відкручування-закручування кришечок.

Нехай малюк сам почистить мандаринку, розділить її на часточки, пригостить маму виноградинками.

Не менш корисний і масаж пальчиків, пальчикові ігри.

Гімнастика для ротика і язичка

Основ артикуляційної гімнастики легко можна навчити однорічну дитину. Весело надувати і здувати щоки, витягнути губи трубочкою, намагатися дотягнутися язичком до підборіддя і носик, показати зубки — діти з задоволенням підхоплюють такі ігри.

Якщо малюк вже знайомий з зубною щіткою, окрім чищення зубів, можна масажувати нею язичок.

Всьому свій час

Звичайно, кожна дитина індивідуальна, а рамки норм розвитку дітей досить широкі. Хтось починає радувати рідних першими слівцями раніше, хтось пізніше. Відхилення на 3-4 місяці в ту чи іншу сторону не повинні викликати тривоги. Для хлопчиків цілком допустимо відставання від дівчаток на кілька місяців.

Однак бувають випадки, коли затримка мовного розвитку може сигналізувати про проблеми з психікою. Батькам слід звернути увагу на здоров’я малюка і проконсультуватися з фахівцями, якщо:

— у віці 1 року дитина не розуміє звернену до нього мову і не реагує на неї, не виконує найпростіші прохання;

— у 2 роки дитина ще не будує простих речень з 2-3 слів, не розрізняє рідних по назвам (бабуся, тітка, дідусь) та іменах, не наслідує голосам тварин, не робить спроб повторити нові слова;

— в 2,5 року не задає простих питань, не будує речення і не вимовляє прикметників;

— до 3 років не говорить реченнями, об’єднаними за змістом, плутається у відповідних відмінках та числах (наприклад, смачний яблуко; йти додому), не використовує прикметники і прислівники, не вимовляє правильно букви (крім «р», «л» і шиплячих), розмовляє занадто швидко або занадто повільно.

Відставання може бути наслідком порушення роботи центральної нервової системи, мозку, психічних, генетичних розладів, а також симптомом деяких захворювань (синдром Дауна, ДЦП, аутизму). Тому чим раніше буде поставлений діагноз, розпочато лікування і корекція, тим краще буде результат.

Щоб виключити патологію і переконатися в фізіологічному здоров’я малюка, слід показати його невролога, сурдолога, стоматолога та логопеда.

Терпіння, наполегливість, любов і взаєморозуміння – найкращі помічники батьків у навчанні малюка розмовної мови. Проявляйте інтерес до дитини, хваліть і підбадьорюйте, радійте першим досягненням, і результат не змусить себе чекати!

Спеціально для блогу » Світ очима мами» Аліна Денисова, мама синочка (1.5 року) і дочки