Навчання читанню за методом Домана

Американський лікар-фізіотерапевт Глен Доман, постійно працюючи з дітьми на практиці, розробив особливу методику раннього розвитку дітей.

Суть методики полягає у вродженої здібності маленької дитини в період бурхливого розвитку (від 6-ти місяців) поглинати і засвоювати інформацію за допомогою зорового сприйняття. Цей метод з успіхом застосовується для навчання дітей шкільного віку, і став однією з найпоширеніших методик розвитку у світі.

Що стосується безпосередньо навчання читання, то методику Домана ще називають «глобальним читанням», так як вона ґрунтується на читання цілих слів і пропозицій, опускаючи вивчення алфавіту і букваря.

Догма такої методики полягає в тому, що навчання починається з конкретного і зрозумілого, поступово виробляючи перехід до невідомого і нового, закінчуючись абстрактним і складним. Таким чином, вважається, що для дворічного малюка немає нічого більш абстрактними літери «А», суть і значення якої залишається невідомо і незрозуміло дитині довгий час. При цьому він примудряється вивчити її (і ще 32 букви), тільки тому, що мама/вчитель/вихователь старше, і вони сказали, що це «А».

Читати букви дуже важко, їх не можна порівняти (помацати, поїсти). Букви, складові слово «мама» залишаються абстрактними, а от сама мама цілком конкретна. Дитині простіше вивчити і запам’ятати написання слова «мама», як однієї з цих букв. Так само, як ми вчимося говорити раніше, ніж вчимо звуки.

Процес навчання читання за Доманом ділиться на деякі основні етапи:

1 – окремі слова;

2 – словосполучення;

3 – прості речення;

4 – поширені речення;

5 – книги.

Для досягнення позитивних результатів у процесі навчання потрібно дотримувати деякі правила.

По-перше, дитину не можна примушувати вчитися (в такому разі результату не буде). Для того щоб дитині подобався процес навчання, не можна давати йому нудьгувати. Діти розвиваються занадто швидко, і повільне вчення їм набридає.

Кожне з слів показується і називається дитині один раз протягом 1-2 секунди, а саме заняття повинно проходити не більше 3-х хвилин. Перерва між заняттями повинен становити не більш півгодини.

Особливо сильно нудьгувати починають діти, що пройшли третій етап і початківці читати поширені пропозиції, т. к. процес навчання злегка одноманітний і триває вже який день. Тут важливо мамі проявити кмітливість і не дозволити дитині нудьгувати цей період (вибирати підходящий час для занять, настрій малюка та інше).

Коли дитина переходить до книг, його інтерес іноді повертається. Для цього можна підготуватися і вибрати книги максимально цікаві малюкові, наприклад, йому неодмінно сподобається ілюстрована книга про дитину, казки за віком, правдиві історії про однолітків.

 

Перший етап починається з вивчення всього 15 слів, потім словниковий запас збільшується, а слова ускладнюються. Для вивчення слів використовуються таблички розміром 10х50 см, в центрі яких червоним кольором великим шрифтом написано слово, з боків є поля 1,5 див. Перші слова повинні бути максимально простими і знайомими дитині. На 4-5 день слова починають заміщатися, додаються нові, а старі вилучаються.

Потім кожне заняття (п’ять слів) формується в блоки, кожен блок показується дитині не менше трьох разів на день. Коли кількість слів збільшується, непогано формувати блоки за темами: частини тіла, предмети побуту, їжа, дія та інше.

Кожен день дитина читає по 25 слів, розбитих на 5 блоків (по 5 слів), з них кожні п’ять слів нові.

Потім можна об’єднувати блоки зі словами однієї тематики, але уникайте моментів, коли два слова поспіль починаються з однієї букви або схожі за написанням (річка, рука; м’яч, мак) та інше.

Другий етап починається, коли у дитини вже сформований значний словниковий запас. Технологія другого етапу не відрізняється від першого нічим, крім того, що на табличках написано два (знайомих) слова, об’єднані в словосполучення.

Потім можна формувати словосполучення з одним знайомим і одним новим словом. Аналогічно проходять інші етапи навчання до читання книг.

До недоліків методики можна віднести той факт, що процес навчання трудомісткий для мами і часто нудний для дитини.

На виготовлення карток йде час (хоча можна застосовувати слайд-шоу), а заняття проводяться щодня, графік і режим малюка доводиться міняти і підлаштовуватися.

Крім того процес не передбачає взаємозв’язку мами і дитини, а протікає як механічне завантаження інформації.