Конкурс дитячого малюнка з незвичайними призами

Тільки днями я думала про те, що давненько не брала участь ні в яких конкурсах, не писала естафетних постів, не проводила сама вікторин і творчих завдань. І тут випадково в одній з соц.мереж зустріла запис про Конкурсі дитячого малюнка з незвичайними призами.

Діти у мене є. Малювати вони можуть (головне ж, від душі?). Та й призи цікавлять кожного (не запідозрите в меркантильності, але заохочення – хоч призами, хоч розміщенням в маминому блозі рисовального творчості – це здОрово!).

А тепер безпосередньо про конкурс.

Його організатори – чудові творчі люди, тому і конкурс незвичайний, я б навіть сказала, чарівний, так як у деяких його учасників втілитися і оживе мрія.

Наші дітки малюють на папері іграшку – справжню або вигадану. Мами-тата допомагають оформити розповідь про неї зі слів малюка, розміщують на сайті або блозі і передають фото малюнка організаторам для милування :).

Організатори:

Блог «Фабрика Іграшок» — http://toy-fabric.ru/
Блог «Варежкины радості» — http://varegkinyradosty.ru/
Блог «Мама шиє. Захоплення мами з користю для дитини» — http://tailorann.ru

Якщо ви зацікавилися конкурсом, подробиці можна дізнатися саме за вказаними адресами. Тільки поспішайте, залишилось 3 дні.

Після того як організатори намилуються, навосхищаются чудовими малюнками наших діток (а інакше і бути не може!), 3 учасники отримають унікальну можливість отримати свою намальовану іграшку у вигляді призу – вона оживе за допомогою чарівних ручок майстринь. Цікаво? Хто б сумнівався!

А тепер прийшов час розповісти і про нашу творчість.

Артем, 6,5 років:

«Жила-була собачка. Порода її була цікавою і яскравою – вона була Далматинцем. Чорні цятки на білосніжній шерстці немов постійно грали в «доганялки», тому і вдача у собачки був веселий і задерикуватий. Вона любила стрибати і гавкати, махати хвостиком і посміхатися своїм друзям. А друзями були у неї дітки, які брали в руки книгу. Так-так, жила собачка на сторінках книги. Тому й стрибати і бігати вона могла тільки тоді, коли сторінки були закриті.

Засумувала собачка. Захотілося їй грати зі своїми друзями, чіпати їх м’якою лапкою і відчувати маленькі долоньки на хутрі.

І одного разу вночі, залишивши на сторінці в книзі свою фотографію, щоб діти не сумували, пробралася собачка в дитячу кімнату. Взяла фарби і прикрасила себе яскравими кольорами. І тут сталося диво-дивне. Разом з фарбами змінилося її маленьке тільце, і перенеслася собачка в дитячі сни.

Малюки зраділи своєму другові, хтось бачив в ній собачку, хто-то мавпочку, але всі звали її ласкаво і ніжно – Ламі. Так маленька добра собачка з книги перетворилася на цікавого звірка, який живе в дитячих снах, розганяє нудьгу, допомагає знайти захоплення і організовує веселі ігри… »

Аня, 3,5 року:

«В одному великому місті жила маленька принцеса Анна. Займалася вона дуже важливими і дорослими справами – ходила в садок, виховувала старшого братика, приміряла вбрання. І мріяла потрапити в казку.

Взяла одного разу Аня олівці старшого брата і стала малювати. Вигнутий півовал-полуостровок перетворився в тіло, довгі різнобарвні штрихи утворилися в крильця і пишний хвіст. І народилася чудова чарівна птиця Палляо – над ім’ям Аня навіть і не роздумувала, адже вона довго мріяла!

Ця птиця могла на своїх крилах переносити в будь-яку казку – варто було лише на хвилинку прикрити очі, і чарівна країна розкривала свої двері. А там – чудеса, яскраві фарби, добрі друзі, подорожі!

Прислухайтеся, а, може, Палляо вже летить до вас?»