Йдемо в садок

Перебування в садку – важливий етап на шляху формування і дорослішання дитини. Садок – це нові, невідомі ще малюкові люди, це перший справжній дитячий колектив, це режим дня, відмінний від того, що був дома.

Завдання батьківй на цьому етапі – зробити максимально комфортними умови звикання з метою виключення можливого психологічного стресу.

Часто вихователі висувають наступні вимоги до вмінь дитини, що надходить у сад:

1. Елементарні навички самообслуговування – дитина повинна вміти одягатися, сідати (або проситися) на горщик, їсти самостійно.

2. Малюк повинен вміти сказати або показати жестами своє бажання.

Зараз часто можна чути фразу про те, що дитина нікому нічого не повинен. Це правильно лише частково. Вищеперелічені вміння допоможуть краще адаптуватися до садка, зробивши перебування в ньому комфортним та для батьків (менше переживань і щоденних сліз при розставанні), і для самої дитини. Все це в ідеалі.

Але бувають ситуації, коли дитину потрібно віддати в садок, і при цьому він може бути абсолютно не пристосований до життя окремо від мами. Якщо ми говоримо про маленьких діток – від 1,5 до 2,5 років, то першою групою в саду у них будуть ясла. А в яслах найчастіше вихователі, основуючись на фізіологічних і психологічних особливостей дітей цього віку, допоможуть і одягнутися, і на горщик посадять організовано з іншими малюками, і погодують.

Тому одним з важливих моментів у підготовці до садка є навчити малюка елементарним правилам знаходження у дитячому колективі.

1. Заздалегідь розкажіть дитині про садку. Можете сходити і показати місце, куди він буде ходити. Розкажіть про те, чим діти будуть займатися, грати, їсти, малювати, слухати казки, спілкуватися один з одним.

2. Поясніть малюкові, що садок – це його перша доросла робота. Тато ходить на роботу, мама ходить, прийшов час і дитині. Але ця робота відрізняється від дорослого – малюк не буде отримувати грошей, а буде отримувати задоволення від спілкування та знання, які знадобляться йому в майбутньому.

3. Заздалегідь дізнайтеся режим роботи садочка – коли їдять, коли сплять, і спробуйте максимально наблизити домашні умови перебування.

4. Говорите про садку позитивно, навіть, якщо вважаєте, що дитина вас не чує або не розуміє. Розповідайте, як це добре і чудово знаходиться в дитячому саду. Не потрібно в пориві виховних заходів використовувати фразу – от підеш до садка, там тебе навчать (або там дізнаєшся). Цим ви тільки налаштуєте малюка проти нововведення в його житті.

5. Пояснюйте дитині, що обов’язки мами візьмуть на себе вихователі, які дуже люблять діток, сумують за ним і з нетерпінням чекають, коли малюк до них прийде. Скажіть дитині, що з усіма питаннями потрібно звертатися до вихователя або няню, не соромлячись і не робея. Формуйте у дитини позитивний образ вихователя – людини, яка завжди допоможе і підтримає.

6. Вказуйте на те, що мама (тато) не можуть бути в групі, так як у них важливі і термінові справи. І що малюк буде в групі з іншими дітьми і вихователями, як дорослий і самостійний.

7. Обов’язково скажіть, що повернетеся за ним. Не акцентуйте великої уваги на те, як будете нудьгувати або переживати. Ваше занепокоєння передасться і малюкові.

8. Грайте вдома в садок. Моделюйте різні ситуації – розставання, знайомство з вихователем та іншими дітьми, сніданок у садку і подібні.

9. Постарайтеся, щоб звикання до садка було поступовим – спочатку на півгодини, потім на годину і більше.

10. Щоранку, збираючись в садок, радьтеся з малюком – що одягнути йому, яку іграшку взяти. Підходячи до садка, просіть показати дорогу, а то «ви забули її». Питайте, хто чекає дитини в групі, які там є іграшки та книжки. Після саду завжди цікавтеся прожитим днем, навіть якщо малюк ще не дуже добре говорить.

11. Будьте самі налаштовані на успіх, і все у вас вийде! Навіть якщо дитина і плаче при розставанні з вами, то не думайте, що він також плаче, коли ви сховаєтесь з виду.

Будьте уважні, послідовні і терплячі, і тоді відвідування садка для вашої дитини перетвориться в цікаве і захоплююче проведення часу!