Перший дзвоник, перші уроки, старанно виведені палички і гачечки у прописах. Перші успіхи і невдачі. Але шкільне час біжить так швидко, як і дорослішають наші дітки. Ось і другий клас позаду, за ним третій, четвертий. І останній дзвінок у початковій школі.
Для кожного учня, а також його рідних і близьких, дуже важливим є цей новий період у житті — перехід з початкової в середню школу.
Здавалося б, тільки вчора дошколята переступили поріг навчального закладу, познайомилися з першою вчителькою, старанно займалися з репетитором з математики початкової школи, а сьогодні їм знову належить вирішення проблем, пов’язаних з непростою адаптацією п’ятикласників в середній школі. Від підтримки батьків у цей непростий в дитячому житті момент буде залежати дуже багато чого. Саме батьки повинні допомогти дитині швидко пристосуватися до нової обстановки і нових навантажень. Мами і тата просто зобов’язані підтримати дітей у моменти збереження їх колишньої самооцінки.
З цим, новим періодом, не лише у дітей, і у батьків пов’язані певні надії і побоювання. Для кого-то перехід до кабінетної системи – бажане різноманітність, довгоочікувана свобода. Але не можна забувати і про тих, хто важко переживає розставання з улюбленою вчителькою, «боїться» відносин до новими вчителями. Особливо важко доводиться тим дітям, яким належить не тільки перехід в 5-ий клас, але і зміна школи. Саме в ці моменти відбувається зміна «статусу» — зовсім недавно третьокласники-четвертокласники вважалися дорослими і вмілими, тепер вони знову набули ранг найменших і невмілих.
Розширюється коло досліджуваних дисциплін, збільшується обсяг і складність шкільного матеріалу. Якщо на виконання завдань зовсім недавно йшло 1.5-2 години, то тепер для домашніх робіт буде потрібно набагато більших зусиль і набагато більше часу. Те, що раніше давалося легко, тепер може вимагати додаткової допомоги. От і вирушають вчорашні відмінники на заняття до репетиторів з російської мови в Подольську або носіїв англійської в Пітері.
Діти звикли до того, що протягом чотирьох років з ними займався один вчитель, який прекрасно знає їх слабкі і сильні сторони, вміло розпізнає індивідуальні особливості. З новими вчителями-предметниками п’ятикласники будуть зустрічатися не так часто, тому далеко не відразу зможуть розкрити свої здібності та продемонструвати можливості. Вчорашніх четвертокласників слід підготувати до того, що кожен вчитель буде пред’являти свої вимоги, демонструвати свій стиль спілкування. Все це має і негативні сторони, і позитивні.
Мінус:
— знижується зовнішній контроль (перший учитель щодня стежив за виконанням домашніх і класних завдань, контролював поведінку і успішність окремого учня, спілкувався з батьками і повідомляв їм про виниклі проблеми) і підвищується самоконтроль;
— з’являється необхідність підлаштовуватися «під конкретного вчителя» — його стилю спілкування, вимог.
Плюс:
— можливість позбавиться від стереотипного ставлення, проявити себе з нової сторони.
Багато вчителів середньої школи помилково вважають, що в п’ятий клас діти приходять з уже сформованою здатністю самостійно працювати, як на уроці, так і вдома. Щоб отримані в початковій школі результати не були втрачені безповоротно, батькам слід заздалегідь підготувати дітей до всіх вище перерахованих труднощів. Якщо дитина буде в курсі майбутніх змін, він зможе набагато швидше навчитися оцінювати свої нові можливості, постарається якомога швидше побудувати відносини не тільки з однолітками, але і з педагогами.
До нового періоду шкільного життя підключається і новий період в особистісному і психологічному розвитку дитини — початок періоду молодшого підлітка, коли змінюється ставлення і до себе, і до оточуючих. Поступово вплив сім’ї замінюється впливом однолітків, формується нова оцінка себе як особистості. Молодший підліток прагне максимальний час перебувати поза контролем дорослого, прагне отримати все більшу самостійність, показати себе дорослим і значущим.
Рекомендації батькам дітей, які переходять в середню школу:
-Виявляти щирий інтерес до шкільних справ дитини, при цьому батьки повинні цікавитися не тільки знаннями і вміннями, домашніми та шкільними завданнями, але й новими захопленнями, знайомствами, виникаючими проблемами;
— Стежити за здоров’ям дитини, адже у зв’язку з підвищенням ритму шкільного життя, навантаженням, гормональними змінами, можлива поява проблем (стомлюваність, зниження гостроти зору та ін);
— Не вимагати від дитини в перший час попередніх результатів, допомогти йому адаптуватися до нових вимог і обстановки;
— Не карати і не принижувати гідності дитини ні словесно, ні фізично;
-Не порівнювати і не сварити дитину в присутності сторонніх людей, вчителів та однолітків;
— Правильно мотивувати дитину до навчання, хвалити за успіхи та допомагати справлятися з неприємностями;
-Враховувати особливості темпераменту і генетично закладених особливостей;
-Вчити самостійності і самоконтролю поступово, не переводити дитину в ранг дорослого, допомагати і правильно направляти;
— Підтримувати свою дитину в складних ситуаціях і емоційних переживаннях.
Успіхів учневі і батькам!
