Лежав у нас в холодильнику шматок глини, та не звичайної, з магазину товарів для творчості або викопаний з купи піску, а з самої справжньою ярмарки, Сорочинській (пам’ятаєте Гоголя?).
Лежав собі, нудьгував, не підсихав, так як був акуратно упакований в поліетиленовий мішечок (щоб волога не випаровувалася). І прийшов його час, своєрідний годину слави.
Вирішили ми з дітьми зліпити з глини конячок. По-перше, новий рік Коня на носі; по-друге, розмальовані глиняні коники відмінно можуть передати той час, коли Сорочинський ярмарок гудів і кликала всіх бажаючих у віночках, шароварах та інших національних атрибутах.
Вирішено! Ліпимо конячок з глини!
(глина, вилучена з кульочка)
1. Приготували робоче місце — дощечки для ліплення; зубочистки, щоб робити отвори; стеки для пластиліну для дрібних деталей.
Поставили миски з водою, щоб змочувати руки і глину в процесі роботи. Вода дозволить уникнути появи на глині дрібних тріщин, мокрими пальцями можна зробити гладку поверхню виробу.
2. Готуємо глину для майбутньої конячки. Її можна ліпити 2 способами: 1) з цільного шматка глини, коли деталі «витягуються» і ліпляться з основної частини; 2) з окремих шматочків, пропорційних за розміром майбутнім деталей.
У нас вийшов змішаний метод — голова і шия були з одного шматка глини, а тулуб, ноги, хвіст з окремих шматочків.
Дуже б хотілося продемонструвати майстер-клас з фотографіями поетапними, але руки були в глині, так що буде просто творчість ;).
3. Ділимо шматок глини на частини: великий шматок для тулуба, поменше для шиї та голови, 4 однакових для ніг, 1 для хвоста.
Глина — це пластичний, приємний матеріал для творчості. Працювати з ним — одне задоволення, мов глина — жива. При роботі з пластиліном — зовсім інші відчуття.
4. Ліпимо шию з головою. Приєднуємо з тулубом. Добре скріплюємо між собою деталі, щоб потім наша конячки з глини не розпалася.
5. Ноги для конячки робимо наступним способом: розкачуємо «ковбаски» (або ж робимо з 2 шматків дугу), приєднуємо до тулуба.
5. Робимо хвіст конячці довільної форми, який хочеться.
6. З шматочків глини ліпимо гриву , приєднуємо з шиєю. Ліпимо вушка.
7. Оченята конячці можна зробити з маленьких кульок глини або ж у вигляді дірочок, зроблених зубочисткою. Зубочисткою робимо і ніздрі.
8. Загладжуємо всі місця стиків, мокрими пальчиками вирівнюємо всі поверхні.
Ось такі коники з глини у нас вийшли.
(Анина конячка з глини)
(глиняний коник Артема)
(мамине творчість)
Ставимо наших конячок висихати (так як запікати в печі ми їх не будемо — немає відповідних умов, то сохнути глиняні вироби будуть близько тижня).
Минув тиждень. Конячки стали світліше і легше (вода випарувалася).
Тепер поверхня конячок потрібно добре зачистити дрібним наждачним папером. Тільки діяти треба акуратно, так як конячки досить крихкі (адже ми в печі їх не запікали).
Розфарбовуємо конячок з глини
1. Готуємо фарбу для основи. Це може бути біла гуаш. У нас це воднодисперсна (акрилова фарба для внутрішніх будівельних робіт. Цитата:
Акрилові фарби, подібно іншим воднодисперсным фарбам, можуть бути розведені водою, при розведенні можуть кольорувати водними пігментними пастами, але після висихання стають стійкими до впливу води.
Одна конячка у нас буде світло-рожева, інша — світло-салатовий, третя — бежева (додали у фарбу колор).
3. Покриваємо фарбою повністю всю конячку з глини.
4. Залишаємо на деякий час висихати.
5. Висохлих глиняних коників розфарбовуємо фарбами — гуашшю, акварельними. Не обмежуйте фантазію дітей, нехай малюють так, як їм хочеться.
У нас вийшли ось такі чудові конячки з глини.
Після висихання готових конячок можна покрити лаком.
Краса, чи не правда?
