Рак підшлункової залози залишається однією з найбільш смертоносних форм захворювання, причому виживаність поступається багатьом іншим видам раку. Нове дослідження розкриває критичний механізм його агресивного поширення: пухлини підшлункової залози не просто ростуть; вони активно перепрограмують навколишні здорові тканини для підтримки їх вторгнення. Це пояснює, чому рак так важко контролювати, коли він поширився.
Тихе вторгнення: як рак з’єднує здорові клітини
Дослідження, проведене вченими з Центру досліджень запальних захворювань (CRID), виявило, що пухлини підшлункової залози маніпулюють тканинами навколо них, перетворюючи їх на союзників. Зокрема, пухлини стимулюють клітини виробляти велику кількість білка під назвою періостин, який перебудовує структурну основу здорової тканини — позаклітинний матрикс — полегшуючи раковим клітинам проникнення та досягнення нервів.
Цей процес, відомий як периневральна інвазія, є ознакою агресивного раку підшлункової залози. Ракові клітини рухаються по нервах, як магістралі, швидко поширюючись на інші частини тіла. Дослідники використали найсучасніший аналіз генів, щоб точно визначити, як це відбувається на клітинному рівні, об’єднавши дані з десятків зразків пухлин із безпрецедентною точністю.
Чому лікування не вдається: зміцнене середовище пухлини
Перебудова тканин навколо пухлини не тільки сприяє інвазії; це також створює фізичний бар’єр проти лікування. Середовище пухлини стає щільним і волокнистим, явище, відоме як десмопластична реакція, що ускладнює проникнення хіміотерапевтичних та імунотерапевтичних препаратів. Цей захисний шар дозволяє раковим клітинам виживати та продовжувати безконтрольно поширюватися.
У всьому світі рак підшлункової залози забирає майже стільки ж життів, скільки діагностується щороку, щорічно реєструючи приблизно 510 000 нових випадків і смертей. У Бразилії, за оцінками Національного інституту раку (INCA), щорічно реєструється близько 11 000 нових випадків і 13 000 смертей. Онколог Педро Луїс Серрано Узон-молодший зазначає, що лише близько 10% пацієнтів досягають тривалого виживання навіть за умови лікування.
Перспективи прецизійної медицини: орієнтація на періостін
Дослідницька група вважає, що періостин є багатообіцяючою новою мішенню для лікування. Блокування його активності або усунення клітин, які його виробляють, може обмежити вторгнення в нерви та сповільнити поширення раку. У клінічних випробуваннях на інших видах раку вже перевіряють антитіла, призначені для блокування періостину, і дослідники сподіваються, що той самий підхід може бути ефективним при раку підшлункової залози.
Стратегія вписується в ширшу тенденцію до точної медицини, де лікування адаптовано до конкретних молекулярних змін у пухлині пацієнта. Усон припускає, що майбутня терапія може бути зосереджена на запобіганні інвазивності пухлини в першу чергу.
«Якщо ми зможемо розробити антитіла або ліки, які блокують ці зірчасті клітини, ми матимемо інструменти, щоб запобігти набуттю пухлинами такої інвазивної здатності на такій ранній стадії», — каже Усон.
Дослідження також демонструє потужність розширеної аналітики даних шляхом отримання нових ідей із наявних досліджень. Наступним кроком є перетворення цих висновків на ефективні методи лікування, які діють до розповсюдження раку, пропонуючи потенційний прорив у боротьбі з цією смертельною хворобою.
