Гризуни є основою доклінічних досліджень, забезпечуючи живу систему для вивчення причин хвороб. Хоча миші та щури вже давно домінують у цій галузі — їх швидке розмноження та легкість догляду роблять їх практичними інструментами — обмеження досліджень цими видами ігнорує важливе біорізноманіття. Реальність така, що люди — це не просто збільшені миші, і відповіді на складні питання про здоров’я можуть лежати в менш традиційних моделях.
Обмеження традиційних моделей
Десятиліттями вчені покладалися на мишей і щурів, щоб зрозуміти все, від раку до нейродегенеративних захворювань. Вони були безцінні, але не відображали повного спектру людської біології. Це особливо важливо для жіночого здоров’я, де часто не помічають статевих відмінностей. Використання лише моделей, націлених на чоловіків, може призвести до лікування, яке не спрацює або навіть зашкодить жінкам.
Голий землекоп: прорив у стійкості до старіння
Одним із яскравих прикладів недостатньо використовуваної моделі є голий землекоп. Цей дивний гризун живе понад 35 років — набагато довше, ніж миші чи щури — і виявляє виняткову стійкість до раку, метаболічних розладів і нейродегенеративних захворювань. Ця довговічність робить його ідеальним для довготривалих досліджень, які імітують тривалість життя людини, дозволяючи дослідникам вивчати молекулярні механізми старіння.
Але його унікальна біологія простягається ще далі. В колоніях, де розмножуються лише одна матка та самець, у голих сліпаків спостерігається крайнє пригнічення репродуктивної функції. Видалення їх із колонії викликає статеве дозрівання в будь-якому віці, забезпечуючи контрольоване середовище для вивчення «перемикання» статевого дозрівання та впливу стресу та середовища. Це особливо вірно, оскільки жінки вдвічі частіше, ніж чоловіки, страждають від депресії та тривоги під час статевого дозрівання; ця модель дозволяє дослідникам виділити фактори, пов’язані зі статтю, які сприяють цьому ризику.
Дегу: природна модель хвороби Альцгеймера
Ще один перспективний, але недооцінений гризун – дегу. На відміну від більшості моделей, у дегу спонтанно утворюються амілоїдні бляшки і бульби тау – характерні ознаки хвороби Альцгеймера – без генної інженерії. Це робить їх потужним інструментом для вивчення прогресування захворювання у людей.
Важливо, що у старших самок дегу спостерігаються зміни в мозковій сигналізації в гіпокампі, ключовій області, ураженій хворобою Альцгеймера, що відповідає тому факту, що на жінки припадає дві третини всіх випадків хвороби Альцгеймера. У них також розвивається діабет із симптомами, подібними до людських, включаючи катаракту та сліпоту, що є природною платформою для вивчення молекулярних взаємодій у цих захворюваннях.
Переосмислення перекладацьких досліджень
Головне не просто знайти «ідеальну» модель, а стратегічно вибрати ту, яка найкраще відповідає досліджуваному питанню. Жодна тварина ніколи не зможе повністю повторити людську біологію. Натомість дослідники повинні критично оцінити, чи адекватно модель охоплює якомога більше відповідних рис людини.
Нові моделі, такі як голі землекопи та дегу, пропонують більш комплексний підхід до перекладацької роботи. Визнаючи обмеження традиційних систем і враховуючи різноманітність у дослідженнях, вчені можуть прискорити розробку методів лікування, які справді принесуть користь усім пацієнтам.
Зрештою, розширення нашого арсеналу за межі мишей і щурів — це не лише наукова можливість, а й необхідність для просування досліджень жіночого здоров’я та забезпечення розробки методів лікування всіх тіл, а не лише деяких.
