Сьогодні знову відкриття нової рубрики — гостьовий пост. Я з задоволенням розміщу на сторінках блогу ваші роздуми та поради, особистий досвід і переживання.
Сьогодні в гостях Марія, наша рукодільниця і мама 2 синів.
«Прочитала тут в одному журналі для батьків про користь калюж у розвитку дітей, і у мене відразу ж виникло запитання:
Взимку я вирішила познайомити сина з бурулькою. Дала йому в руки, син відразу ж потягнув її в рот. Ось правда, спробувати це «ласощі» я синочку не дозволила. Не з-за боязні застудженого горла, а з-за нашої екології. Ще довго потім син тикав в бурульки, які висять на гаражах пальчиками і радів….
Згадую я своє дитинство. Їли ми і сніг, і бурульки смоктали, і кораблики в калюжах пускали, тягали воду з тих самих калюж в пісок…І нічого, живі і здорові. Пам’ятаю, ми з подругою навіть якось пили з калюжі. Вже дуже захотілося пити після тренування. Ну я і показала «приклад», а поганий приклад, як відомо, заразливий)))) Навіть животи після цього не хворіли! Ось ми з нею не бачилися майже 20 років, а зустрівшись, згадали цей випадок!!!
Пам’ятаю, коли старший син був маленьким, він у нас картоплю їв сиру і обов’язково не митий, в землі….
А ось як бути зі всім цим зараз? Я думаю, що за нинішньої екології наші діти позбавляються всіх цих маленьких радощів, які були доступні нам, їхнім батькам(( І від цього на душі стає дуже сумно….
«
