Звичайно, це питання індивідуальне для кожної родини і дитини. Хтось укладає малюка, і той відразу засинає, хтось ночі безперервно хитає його і намагається муркотіти пісеньки, хтось нічого не робить, доки втомлений бешкетник сам не засинає в будь-якому зручному або незручному для того місці.
Я, в свій час, теж перепробувала безліч способів – від бабушкінського «дитина повинна спати в своєму ліжечку» до сучасного спільного сну. І виділила основні принципи комфортного сну для членів усієї родини, в якій оселився малюк.
1. Спільний сон з народження.
На цю тему я ще хочу докладно написати, а поки скажу одне – саме спільний сон з дитиною з перших днів його життя дарує дитині почуття захищеності, впевненості, а мамі – спокійний сон. Старшого сина я до 4-х місяців вкладала ночами в ліжечко, вставала по 8 разів, годувала і засинала з ним на руках у полусидящем положенні. Я хронічно не висипалася, вдень була неуважною і ворчливой, а маляті для засипання потрібно все більше часу. Він плакав і тягнув ручки до мене. Я намагалася слідувати порадам всезнаючого старшого покоління – «привчиш, потім буде спати до весілля з вами…» Коли вночі я стала намагатися схопити струмінь молока, як надокучливого ниточку, вдень запихати використані підгузники в пральну машину, а чоловікові витирала рот від уявної слини замість дитини, то зрозуміла – вистачить!
І тієї ночі сталося диво – дитина заснула в моїх обіймах швидко і спокійно, я провалилася в сон також стрімко – та ні богатирський храп чоловіка, ні нічні годування, які відбувалися «на автоматі» не могли порушити наш солодкий сон. А ранкові підйоми, коли я вдихала одного солодкий запах мокрих волосків, обіймала сонне тепле тільце малюка, для мене були воістину чарівними.
З донькою разом ми спали з перших годин її життя.
2. Ритуали відходу до сну.
Як не дивно, але дитині регулярно повторювані дії набагато важливіше і потрібніше, ніж спонтанність і непередбачуваність. Малюк повинен знати, що настане за тим або іншою подією. Саме систематичні дії і процедури, у нашому випадку перед сном, формують позитивне ставлення до подій, що виключають виникнення істерик і встановлюють тимчасову умовно-рефлекторну зв’язок. Простими словами, дитина точно знає, що після купання і вечірньої казки буде сон, тому організм готується до цієї події заздалегідь.
У нас в сім’ї, в залежності від віку дитини існують різні ритуали засинання. Вечірнє купання, безумовно. Потім, якщо дитина на ГВ, то засипання в загальній ліжка. Після я просто тихо встаю або ж, за настроєм, сплю далі.
У період відлучення від грудей, який був поєднаний та з переходом від спільного сну до сну в ліжечку, ритуал з грудьми поступово замінюємо вечірнім читанням книжки, лежачи в ліжку, і прийомом молочка з медом або кефіру. До 3, 5 років до повного засипання біля ліжечка сиділа я чи батько, тримаючи сина за руку. Розумію, що не всім цей метод зручний і комфортний, але нас влаштовував. Поступово привчали сина засипати самостійно. Тепер все йде за налагодженою схемою – купання – читання – молочко – сон.
3. Приємна втома.
Якщо протягом дня дитина сидів біля телевізора, грав кубиками і розглядав книжки, то немає нічого дивного, що ввечері він не захоче лягати спати вчасно. Просто енергія, яка повинна була витратитися за день, благополучно була збережена, але все ж таки, буде вимагати виходу – тому малюк буде бігати, стрибати, пищати і заперечувати ваше прагнення укласти його в ліжечко.Прогулянки на свіжому повітрі, рухливі ігри допоможуть дитині відчути приємну втому, яка стане підмогою в справі укладання спати.
4. Аксесуари сну.
Скрізь пишуть і говорять про те, що привчання до сну можна проводити з улюбленою іграшкою – заколисувати її, класти поруч. Але, ще раз повторюся, все досить індивідуально. Син став спати з ведмедиком лише після чотирьох років, а до цього більше звертав увагу саме на своє ліжечко (диванчик), постільна білизна з мультяшними героями. Зараз іграшки для засипання в нього самі різні – від Бакуганов (так, таке ось чудо не оминуло і наш будинок) до залізної машинки і пістолети.
5. Безпека сну.
А вдень спробуйте з’ясувати причину страху. Намалюйте її на папері, а потім розірвіть на дрібні шматочки, складіть казку, в якій супергерой усуває нічний «кошмарик».
Будьте послідовні і терплячі, і сон ваших діток буде міцним і солодким!
