«Я від бабусі пішов, я від дідуся пішов...» Точніше, не пішов, а побіг, вірніше, втекла... Від мами. А ще точніше – біжить ще... Біжить, іноді озираючись і похохатывая від виду мчить навздогін мами...
Зовсім недавно ви дивилися в дзеркало на свій трохи кругленький животик, а вже сьогодні вас з квітами і кулями біля порога пологового будинку зустрічають рідні. Та ви щаслива, стискаючи заповітний згорточок з кирпатим малюком, їдете додому.