Завжди «стелити соломку»?

Як тільки майбутня матуся бачить на тесті дві смужки, вона починає дбати про безпеку свого малюка: правильно харчується, кидає шкідливі звички, здає вчасно аналізи і проходить потрібні обстеження. Що вже говорити про те часу, коли дитина народився, почав активно пізнавати навколишній світ, став повзати, ходити і цікавитися всім навколо.

Хвилюватися про благополуччя дітей природно для батьків. Природна тяга маленьких непосид до відкриттів і експериментів настільки сильна, що тут не допоможуть прості заборони та пояснення. Елементарні заходи безпеки, прийняті батьками в період активного розвитку, можуть не тільки вберегти малюка від травм, але і врятувати йому життя. Однак у міру дорослішання дитини у занадто оберігають своє чадо батьків з’являється ризик виростити «тепличного» дитини. Так завжди виправдана надмірна опіка? В яких випадках вона життєво необхідна, а коли сама може завдати шкоди?

Потенційно небезпечні ситуації, що вимагають особливої пильності батьків

Висота

Вже з 3-4 місяців дитина може активно рухатися, перевертатися і рухатися. Завдання батьків у цей період не залишати малюка без нагляду на пеленаторе або будь-який інший меблів.

Підрослого непосиду важливо навчити правильно злазити з дивана, ліжка і крісел. Якщо в будинку є сходи, балкон або лоджія, необхідно закрити дитині до них доступ, встановивши спеціальні дитячі бар’єри. Ці огородження надійно захистять дитину від падіння. На ручки вікон треба встановити замки, а біля підвіконня не повинна стояти меблі, на яку дитина міг би залізти.

Високі температури

Батареї центрального опалення, камін краще прикрити захисними екранами або обмежити до них доступ з допомогою воріт безпеки. Грати або екран необхідно встановити по периметру плити на кухні. Для електричного чайника доведеться пошукати безпечне місце або його можна замінити на звичайний.

Електричний струм

Як тільки дитина поповз, необхідно закрити всі розетки спеціальними заглушками, максимально прибрати шнури від електроприладів і дроти.

Колючі, ріжучі і б’ються предмети

Звичайно, всі ящики в будинку закрити неможливо, проте дійсно небезпечні предмети необхідно прибрати під замок за межі дитячої досяжності. А допитливій дитині можна виділити окремий ящик з іграшками і безпечними для нього речами. Не варто залишати скляний посуд, ножі, ножиці на краю меблів, так як дитина може до них дотягнутися.

Побутова хімія і лікарські препарати

Це той випадок, коли зайва уважність не зашкодить. Побутова хімія і ліки при випадковому проковтуванні дитиною, несуть загрозу здоров’ю і життя малюка. Тому всі пляшечки і баночки повинні знаходитися в недосяжному місці під надійним замком.

З іншого боку, звикнувши піклуватися про малюка в перші роки його життя, багато батьки занадто опікають дитину і надалі, багато забороняють, суворо карають за найменшу помилку або, навпаки, надто потурають примх. Батьки забувають, що обмежуючи свободу малюка, втручаючись надмірно у його життя і розвиток, вони роблять велику помилку. Гіперопікою мами і тата позбавляють дитину самостійності, не дають йому своєчасно придбати необхідні для життя досвід, уміння і навички.

Причини переростання батьківського пильності в гіперопіку:

1. Це перший, пізній або єдина дитина.

2. Негативний дитячий досвід самих батьків.

3. Прагнення батьків до перфекціонізму.

4. Надмірне занепокоєння про безпеку дитини.

В дуже дбайливих і звикли все тримати під контролем батьків, діти частіше страждають від тривоги та депресій. Крім того, їм складніше встановлювати зв’язок з оточуючими і керувати своїм життям в старшому віці.

Негативні наслідки надмірної опіки

1. Занадто хворий дитина може почати брехати батькам, стає впертим і потайним.

2. Під натиском постійного контролю і недовіри дитина втрачає здатність до ініціативності, звикає перекладати відповідальність і рішення на інших.

3. Малюк відчуває страх перед невідомим і новим, стає менш активним в іграх.

4. Гіперопіка викликає образу на батьків і заздрість до інших дітей, яким надана велика свобода.

5. У дорослому віці виникає складність у спілкуванні між батьками і дитиною, відсутня довіра.

Спілкування – ось найкращий спосіб виростити здорового повноцінного людини. З раннього дитинства з дитиною треба обговорювати правила безпеки вдома, на вулиці, в школі, в транспорті, використовуючи історії з життя відповідні до ситуації. При цьому важливо не залякувати, а повторювати ці правила з дитиною, задавати йому питання, щоб з’ясувати чи правильно він усе зрозумів.

Кожне невдале падіння і плач дитини – це не сигнал до дії, не варто стрімголов бігти до малюка, якщо він гепнувся на попку або вирішив погриміти каструлями. Дитячий світ сповнений дрібних неприємностей і розладів, які повинні відбутися, щоб дитина витягнув з них урок. Необхідно заохочувати дитину шукати вихід зі складної ситуації, спрямовувати його і підтримувати.

Кращими вихователями стають ті батьки, які, встановлюючи свої правила поведінки, залишаються друзями своїм дітям. Забезпечуючи дитині безпечне дитинство, даруючи йому свою любов, не обмежуючи при цьому його можливості розвиватися, можна підготувати малюка до самостійного дорослого життя і не хвилюватися за його майбутнє.

У статті використані фотографії Анни Радченко