Як створити карту свездного неба

Люди з давніх часів, коли ще не було телескопів, вдивлялися в далеке і прекрасне загадково мерехтливе зоряне небо, невблаганно притягує до себе романтиків і мрійників, філософів і астрономів, і знаходили в скупчення зірок обриси тварин, силуети людей і всіляких предметів. Найбільш відомі серед них — Велика і Мала Ведмедиці, Оріон, Кассіопея, дванадцять зодіакальних сузір’їв та інші. Багато сузір’я були названі своїми іменами на честь героїв грецької міфології, що призвело до появи нових красивих легенд, деякі ж сузір’я були відкриті в епоху Великих географічних відкриттів. Варто відзначити, що ідеально неможливо розглянути на небі і міфічного Пегаса або Дракона. Стародавні карти зоряного неба — виключно цікавий об’єкт для вивчення.
Також хочемо вам порекомендувати sky map poster
В античний період розташування сузір’їв вказували на глобусах, на які наносили уявні зображення об’єктів. В ті часи з’явилася та армиллярная сфера, яка стала прообразом астролябії, старовинного астрономічного інструмента. Користуватися небесним глобусом або армиллярной сферою було не дуже зручно, так як зірки слід малювати на них в дзеркальному відображенні, що і призвело до необхідності створення карт зоряного неба. Перший зоряний атлас, створений грецьким астрономом і математиком Клавдієм Птолемеєм, з’явився в 140 р. Дані в атласі залишалися незмінними до початку 17 століття – аж до моменту, коли європейські мореплавці вперше відвідали Південну півкулю і виявили там нові скупчення небесних світил. Назви і координати нових сузір’їв були описані саме мореплавцями, а перші оформлені карти всієї небесної сфери, що включає і сузір’я Південної півкулі, з’явилися лише до кінця 18 століття. Німецький астроном Юліус Шиллер змінив відомі назви сузір’їв, перейменувавши їх на честь персонажів із Старого і Нового Завітів. Так, наприклад, зодіакальні сузір’я стали носити імена дванадцяти апостолів, а Оріон був названий Йосипом, на честь чоловіка діви Марії. Пізніше, вже іншим астрономом було внесено пропозицію щодо того, щоб перейменувати сузір’я, орієнтуючись на гербах європейських імператорських будинків (Велика Ведмедиця, приміром, іменувалася б зараз, як Слон Королівства Данського). На щастя, реформаторство німецьких вчених не було оцінено, і сузір’я зберегли свої первинні назви. Зараз кордону сузір’їв втратили деяку плавність ліній, яка візуально ніби трансформувала їх у Волосся Вероніки або в Північну Корону, і отримали чіткі обриси в екваторіальній системі координат.