Вчіть історію, панове, якщо хочете уникнути багатьох бід

Знання історії своєї вітчизни, як і всесвітньої історії, необхідно кожній людині. Знати історію треба не тільки тим, хто за родом своєї професійної діяльності постійно якось оперує з науковим матеріалом – вчителям, дослідникам, науковцям, журналістам, політикам, політологам. Історію повинен знати не тільки викладач історії, але і кожна пересічна людина.


Знання історії своєї вітчизни, як і всесвітньої історії, необхідно кожній людині. Знати історію треба не тільки тим, хто за родом своєї професійної діяльності постійно якось оперує з науковим матеріалом – вчителям, дослідникам, науковцям, журналістам, політикам, політологам. Історію повинен знати не тільки викладач історії, але і кожна пересічна людина. Хоча б для того, щоб в один «прекрасний момент» не попастися на вудку якихось аферистів і авантюристів від політики, і не бути втягнутим в якісь кровопролитні події під фальшивими і брехливими гаслами, як це відбувається сьогодні на Україні. Щоб уникнути попадання в мерзенні і вкрай негативні політичні авантюри, необхідно знати історію.
На жаль, особливість сучасної системи середньої освіти в Росії така, що вчителі в школах змушені займатися всім чим завгодно, але тільки не вчити дітей. Вкрай обюрокраченная і корумпована система шкільної освіти довела до відвертого абсурду всю систему контролю над діяльністю педагогів. У підсумку склалася ситуація, коли вчителів до такої міри завантажили другорядною і практично нікому не потрібною роботою, що на виконання основних обов’язків у них не залишається ні сил, і часу, ні бажання. Вчителі цілодобово займаються тим, що готують нескінченні звіти для нескінченних комісій. А з учнями працюють за залишковим принципом – приходять на урок, лише б хоч якось провести його, не сильно турбуючись про те, чи засвоїли діти хоч що-небудь.
Але діти все одно повинні знати весь той матеріал, який входить у шкільну програму. Оскільки іспити після закінчення школи їм все одно необхідно здавати, якщо вони хочуть продовжувати освіту. А цей іспит, одержав назву «ЄДІ», теж містить у собі більше дивного, ніж нормальних, адекватних і об’єктивних способів перевірки якості знань у дітей. Від дітей вимагається просто відповісти на певну кількість тестових питань. По суті, підготовка до цього іспиту зводиться до того, що діти примітивно заучують напам’ять правильні відповіді на конкретні питання. А реальних знань навчального матеріалу у них немає. Це і не потрібно. Така сучасна система середньої освіти.
Тому в таких умовах робота репетитора з дитиною є єдиним способом дати учневі хоч якісь реальні знання. Як не дивно, але репетитор, дає приватні уроки просто за плату, працює інший раз ефективніше, ніж вчитель у школі. Тому що репетитор не обтяжений неймовірною кількістю обов’язків по веденню документації – планів, звітів та ін. Він просто проводить урок так, як необхідно для ефективного запам’ятовування дитиною досліджуваного матеріалу.