Тонкощі спілкування з чомучки або як зберегти здоровий глузд від «чому», «навіщо» і «як»

Маленькі діти ростуть дуже швидко. Начебто тільки вчора дитина боязко, невпевнено вставав на ніжки, робив перші кроки, белькотів своє перше «мама», радісно пізнавав на картинці кішечку, собачку, машинку. А сьогодні життєрадісне чадо готове обрушити на батьків шквал запитань, часом наївних, а часом нетактовних, або, на думку дорослого – дурних.

Що ж сталося? У дитини наступив так званий «вік чомучки». Цей вік для кожної дитини індивідуальний, у кого-то це – 3 роки, а у кого-то – 4 або навіть 5, але це дуже важливий і необхідний для дитини етап розвитку. Деколи цей період досить непросто дається дорослим, здається, що питання не закінчаться ніколи, але слід набратися терпіння і допомогти маленькому генію пізнавати світ.

Поради батькам чомучок

1. Слід обов’язково відповідати на дитячі запитання, навіть якщо дитина по кілька разів питає одне і те ж. Буває, дорослих це дратує або навіть злить, але для дитини дійсно може бути важливим, він повинен упевнитися в тому, що вже встиг дізнатися і правильно це зрозумів і запам’ятав.

2. Самим стати «трішки дітьми». Іноді, щоб відповісти на питання малюка (особливо дитини), потрібно подивитися дитячими очима на світ. Не завжди діти хочуть чути науково-правильні відповіді на запитання, які задають. Наприклад, на питання «Чому вдень на небі світить сонечко, а вночі – зірки?» Можна відповісти так: «Тому що вдень сонечко світить і втомлюється, а вночі спить, і йому на зміну приходять зірки». Правильну відповідь дитина може дізнатися і пізніше (згідно віку), головне, щоб його допитливість не згасла.

3. Задавати самим питання. Для маленького дослідника буде корисно самому знаходити відповіді на деякі питання, тут завдання батьків йому в цьому допомогти. Наприклад, дитина цікавиться, звідки беруться калюжі, а дорослий запитує: «А ти як думаєш?» Якщо малюк зміг правильно відповісти, потрібно його заохотити похвалою; а якщо ні – спокійно дати правильну відповідь.

4. Дорослий не повинен боятися визнати той факт, що сам чогось не знає. Якщо дитина про щось запитує, а мама не може відповісти, можна відповісти, не боячись втратити авторитет, що дорослі теж не знають усього-усього на світі. Але потрібно обов’язково постаратися знайти відповідь на питання, що цікавить малюка питання і повідомити йому про це.

5. Читати з дитиною енциклопедії, пізнавальні книжки, дивитися розвиваючі і повчальні мультики та фільми. Дітей цікавить і блакитний колір неба, і таємничий світ морів і океанів, і сільськогосподарські машини, і флора і фауна, і ріки, і гори, і хмари, і багато іншого.

Впоратися з величезною кількістю питань можна за допомогою дитячих пізнавальних книг, благо зараз їх вибір величезний. Спільний перегляд повчальних мультфільмів, з подальшим обговоренням, і, якщо потрібно, поясненням дорослого, теж буде корисний для дитини.

6. Не обманювати дитину. Навіть якщо малюк ставить питання на делікатну тему, або, на думку дорослого, дитина не готовий почути правду, не варто говорити йому явну брехню. Потрібно спробувати в доступній для дитини формі, згладивши особливо делікатні місця, все-таки дати близький до правди відповідь, адже діти інтуїтивно відчувають фальш.

7. Не відмахуватися від питань дитини. Дивно, але факт: багато дорослих не вміють правильно ставити питання, соромляться їх поставити, здійснюють з-за цієї помилки. Можливо тому, що в дитинстві на їх питання ніхто не відповідав? Дуже важливо, пересилюючи втому, не говорити дитині: «Відчепися», « Колись мені тобі пояснювати» і т. п. Інакше інтерес дитини просто згасне, а це неприпустимо.

Окремо стоять питання, які пов’язані з статевими відмінностями чоловіків та жінок, з народженням дітей, адже їх ставлять іноді навіть маленькі діти. А вже чим доросліша дитина, тим цікавіше для нього ці, здавалося б, заборонені теми.

Відповідаючи на питання такого роду, дорослим потрібно бути дуже акуратними. Правильне статеве виховання готує малюків до майбутніх ролей – дружини і чоловіка, мами і тата. Тому, з одного боку, не варто брехати дитині, говорячи на делікатну тему. З іншого боку, варто, враховуючи вік дитини, видавати правду дуже маленькими порціями. І не варто взагалі говорити про статеве життя, і про все, що може бути пов’язане з нею, поки дитина сама не виявляє інтересу, якщо тільки це не підліток.

Ставлення дорослих до дитячих: «Навіщо? Чому? Як? Звідки?» має величезний вплив на формування особистості дитини, не варто цим нехтувати!