Спостережна мама — щаслива дитина

Не кожна дитина хоче ділитися секретами з дорослими. І наполегливість може лише посилити таке небажання. Тому батькам слід застосовувати інший підхід: треба розпитати про щось не самого малюка, а його улюблену іграшку. Або поспостерігати за його взаєминами з однолітками або поведінкою під час гри. Потрібно лише уважно слухати і дивитися – дитина видасть всі свої таємниці.

1. Малюкові часом важко пояснити батькам, чому він робить так, а не по-іншому. Інша справа – розтлумачити ті або інші вчинки від особи іграшки.

Наприклад, дитина не хоче їсти. У цьому випадку мамі потрібно взяти плюшевого ведмедя або пупса, посадити за стіл і запитати: «Чому мишко не хоче їсти?». Швидше за все, малюк відразу ж назве причину: «Занадто багато каші в тарілці!» або «Йому не подобається цибулю!». І мамі в наступний раз потрібно враховувати думку дитини, тоді і проблем з апетитом не буде.

2. Дізнатися про внутрішній світ дитини можна, вивчивши його ігрові пристрасті. Потрібно поспостерігати, під що він віддає перевагу грати, і стане ясно, хто він: аналітик, творча особистість чи практик?

Малюк любить збирати конструктор? Швидше за все, він виросте досить практичною людиною. Просить подарувати йому бадмінтон або кеглі? У нього сильно розвинений дух змагань. Діти, схильні до творчості, практично не потребують іграшках. Вони легко змайструють намет з маминого фартуха, стілець перетворять у фортецю, а крісло – дракона. Малюкові, який мріє про черговий ляльці або солдатиків, потрібен постійний тісний контакт з навколишнім світом. А дитині, який просить купити настільні ігри для всієї родини, — значуще спілкування з рідними.

Тому батькам, які прагнуть дізнатися про свого малюка більше, іноді просто достатньо заглянути в кошик з іграшками.

3. Хто дитина: лідер або ведений? Можна поспостерігати за ним під час ігор з друзями. Малюк спокійно приміряє на себе отриману роль? Значить, він ведений. Йому цікаво розподіляти ролі для інших? Малюк в майбутньому стане керівником. Він хоче, щоб все розвивалося за його сценарієм. Але не все так однозначно.

Деякі діти по-різному ведуть себе в різних компаніях. В суспільстві одних хлопців малюк може поступатися, інших – керувати. У такому разі батькам слід допомогти дитині повірити в себе, розвивати свої лідерські якості. Адже від того, як поведуть себе мама і тато, буде залежати, яким він виросте: боязким і сором’язливим або ж впевненим і сміливим.

4. Зазвичай прийнято гнів, образу і злість ховати глибоко в душі. Але часом навіть дорослим важко стримуватися (крім того, це ще й шкідливо). Що вже говорити про дітей! Тому потрібно пояснити дитині, що потрібно висловлювати всі свої емоції, що кожна людина має право злитися і ображатися, і не варто все тримати в собі.

5. Дитина побився (посварився) з ким-то в дитячому саду або школі? Не слід прямо питати його про це. Діти воліють не говорити про таких ситуаціях, щоб уникнути неприємних розмов і моралей.

Слід почати здалеку: поцікавитися, як пройшов день, що цікавого сталося. Малюк сам все розповість, якщо захоче. Ще не готовий до одкровень? Не потрібно тиснути на нього. Краще продовжити розмову пізніше.

Діти — як відкрита книга. Тільки батькам слід навчитися правильно читати і розуміти. А це просто.