Більшість мам чекають черги в дитячий садок для своєї дитини, як манни небесної. Нарешті вони зможуть вийти на роботу, на них ніхто не буде цілодобово виснути, і дитя при цьому буде під наглядом професіоналів в компанії однолітків. Однак разом з садком в життя сім’ї в більшості випадків приходить страшне слово «адаптація». І один з її ознак – повна відмова від їжі в дитячому саду.
Так сталося і з моєю дитиною. Вона ніколи не відрізнялася відмінним апетитом, що, звичайно, мене засмучувало. Але в глибині душі я все ж сподівалася, що в дитячому садку за компанію з усіма вона все ж почне хоч щось нормальне є. Ця надія була розбита вщент через пару тижнів. Моїй дочці було абсолютно все одно, що її подружка Аліса з апетитом наминає перше, друге і компот. Максимум, вона могла погризти хліб і запити його чаєм.
І ось переді мною постала проблема: моя дитина не їсть в дитячому саду. А це, до речі, з 8 ранку до 17 години вечора. Вихователі лише хитали головами і стверджували, що нічого не можуть вдіяти. При цьому, за старою радянською традицією вони намагалися змусити її хоч щось з’їсти зовсім непедагогічними методами, що ще більше погіршувало ситуацію.
Одного разу я прийшла за дочкою і почула, як вихователь каже їй: «Поки ти все не з’їси, мама тебе не забере». Вона ридала, але як і раніше нічого не їла. Я в цей же день спокійно, але твердо пояснила педагогу, що з моєю дитиною так не можна, на неї подіють на подібні загрози.
Отже, мої поради.
1. Знайдіть контакт з вихователями, задобрите їх цукерками, шоколадками, сертифікатами, лише б вони все ж намагались якісно виконувати свою роботу. Наші педагоги після бесіди і цукерок раптово придумали гру, завдяки якій дитина почав потроху їсти.
2. Не треба наполягати, щоб малюк їв те, що йому не подобається. Приміром, я сама б ніколи не стала їсти салат з солоного огірка з цибулею або овочі, тушковані у молоці. Дитина – теж людина (як не дивно для багатьох), і у нього повинне бути право вибору.
3. Хваліть щосили, коли дитя все ж хоч що-то з’їла з садовського меню. У нас була гра: я намагалася підняти дочка і нібито не могла, тому що вона добре покушала і стала дуже важкою. Головне, виразніші кряхтеть, голосити і потім весело сміятися разом з дитиною. Ще нам підійшла легенда, що в садку готують за рецептами улюбленої бабусі. Я запевняла, що бабуся докладно розповіла кухарям, як треба варити кашу і все інше.
4. У моменти першого заперечення і несамовитих криків «я не буду в садочку!» краще взагалі не акцентувати на цьому увагу. Ну не будеш, та й годі. Дочка ходить в садок 5 місяців і періодично каже, що нічого не їла. Я реагую абсолютно спокійно, без трагізму. При цьому в більшості випадків, судячи з фотоотчету вихователів, вона майже все їла.
5. Якщо зовсім нічого не допомагає і дитина тривалий час відмовляється їсти в дитячому саду, варто звернутися до психолога.
У будь-якому випадку, як би це не здавалося важким і жахливим, треба просто перетерпіти цей час. Незабаром все обов’язково налагодиться!
