Мультики – основний інтерес дитини. Як з цим боротися?

 

Реалії сучасного життя такі, що для багатьох дорослих людей перегляд телевізора став чи не єдиним способом проведення вільного часу. Погано це чи добре, кожна людина вибирає сам для себе. Нерідко трапляється і так, що навіть діти-дошкільнята годинами просиджують за екранами, спостерігаючи за пригодами мультиплікаційних героїв. Тут уже батьки хапаються за голову: є ризик зіпсувати зір, страждає дитяча психіка, малорухливий спосіб життя йде аж ніяк не на користь організму, що росте, і при будь-якій спробі вимкнути мультфільм, дитина закочує страшну істерику.

Як позбавити дитину від цієї залежності?

10 порад батькам діток-телеманов

1. Особистий приклад. Якщо мама і тато цілий вечір проводять за переглядом телепередач або фільмів, то дитині буде абсолютно незрозуміло, чому дорослим можна, а йому не можна. У будинку, де телевізору не відводитися роль головного розваги, і діти не будуть вважати його таким.

2. Залучати дітей до роботи по дому. Досить часто мами саджають дитину перед екраном, щоб мати можливість зайнятися домашніми справами. Звичайно, з маленькими дітьми досить важко щось робити по дому, але з часом перегляд мультика входить у дитини в звичку, і його досить складно відвернути. Тому можна дати йому якусь посильну роботу, наприклад, витирати ганчіркою пил з іграшок, на кухні – включати комбайн або подавати продукти. Дуже люблять діти заняття з борошном, коли мама робить тісто, можна і дитині дати шматочок, щоб він повозився. Такі завдання під силу навіть дворічному малюкові, а з часом вони зіграють ще одну позитивну роль: дитина з малих років усвідомить, що має бути помічником для батьків.

3. Дозувати час перегляду мультфільмів. Було б неправильно зовсім позбавляти дітей цієї радості, адже добрі, хороші мультфільми – це позитивний приклад для дитини, і можливість вивчити щось нове (літери, цифри, фігури, кольори). Але нехай плазмова панель приносить радість в строго певний час. Наприклад, домовитися з дитиною про те, що він дивиться кожен день 2-3 коротких мультика перед сном, або після сніданку. Можна навіть заводити будильник на певний період часу. Сигнал – мультфільм вимикається. Якщо дитина звикла проводити за мультиками 2 години, а то й цілий день, звичайно, спочатку він уперся. Але коли дорослі непохитно виконують встановлені правила, діти до них досить швидко звикають.

4. Не тримати телевізор постійно включеним. Буває, що мама, не надаючи великого значення телевізору, включає його як звуковий фон під час прибирання, готування і т. д. Цього робити не варто, так як діти часто «залипають» перед екраном, дивлячись рекламу і все підряд.

5. Більше часу приділяти прогулянкам на свіжому повітрі. Це особливо актуально в теплу пору року, коли майже цілий день можна бути на вулиці, заходячи тільки поїсти і відпочити. Але і зимовими прогулянками нехтувати не варто, якщо погода дозволяє непогано б і два рази в день погуляти.

6. Приділяти час занять та ігор зі своїм чадом. Багато дітей не хочуть грати самі, тому що просто не знають, як це робити. Батьки можуть з дитиною ліпити, малювати, збирати конструктор, пазли, зробити аплікацію, пограти в рухливі або рольові ігри, почитати дитячі розповіді і казки (добре, якщо книга стане альтернативою телевізору і в майбутньому). Звичайно, все це вимагає наявності вільного часу, але дитина, йдучи від звички постійного перегляду мультфільмів, поступово навчитися сам себе займати.

7. Записати дитину в гурток чи секцію. Дитині старше трьох років вже можна знайти якесь корисне розвага поза домом. Це і танці, і малювання, і плавання, і гурток ліплення – все, що завгодно, відповідне батькам за місцем розташування та кишені, а дітям – за бажанням і віком.

8. Замінити телевізор живим спілкуванням. Часто дитині, особливо єдиному в сім’ї, доводиться нудьгувати, поки дорослі зайняті своїми справами, і тоді мультики приходять на виручку. Потрібно по можливості запрошувати в гості діток її віку, або самим ходити в гості. Діти з радістю будуть знаходити спільні ігри.

9. Завести сімейну традицію раз в тиждень (чи інший проміжок часу) всім разом відвідувати кінотеатр. Домовитися, що такий похід замінює якусь частину переглянутих мультфільмів, або навіть всі.

10. Сказати, що телевізор зламався. Якщо вищесказане не дуже допомагає, можна застосувати цей, не дуже чесний, але дієвий метод.Тільки «поламатися» телевізор повинен для всіх членів сім’ї, а не для одного малюка. Декому з домочадців теж доведеться туго, але заради дитинча доведеться потерпіти. З часом дитина відвикне витрачати весь свій час на перегляд мультфільмів, і спокійно буде реагувати на включений дорослими телевізор.

Відлучення дитини від телевізійної залежності – не найпростіше завдання і вимагає певних зусиль від дорослих. Але це цілком можливо зробити. Удачі!