Моє щастя

Для кожної людини щастя має своє визначення і ступінь вираженості. Хтось щасливий, будучи власником комфортного житла і престижного автомобіля, хтось щасливий від свого високого становища в суспільстві, хтось щасливий, бо просто живий і здоровий.

Для мене щастя – це мої діти. Бути щасливим – це бачити вранці заспані рідні пики. Це вдихати солодкий і ні з чим незрівнянний запах дитячої шкіри і мокрих від сну волосків. Щастя – це коли маленькі рученята обіймають тебе за шию, а теплі губки притискаються до щоки, залишаючи вологий слід. Бути щасливим – це чути веселий сміх дітей, бачити відбитки від брудних долоньок на склі і знаходити в каструлі іграшкових солдатиків.

Іноді прокидаєшся вранці і думаєш – ще б годинку. Полежати, поспати, просто нікуди не поспішати… Але під ковдру безцеремонно втискується синочок в обнімку з плюшевим ведмедем і жалібно шепоче у вухо – я вже прокинувся! Отворачиваешься до стінки з надією подрімати хоч ще 5 хвилин, і зустрічаєшся поглядом з лукавими оченятами доньки, яка відразу починає скавучати від щастя і намагатися потрапити пальцем тобі в ніс.

Вони прокинулися! Вони повні сил і енергії! І значить у вас попереду цілий день щастя, радості і ні хвилини спокою!