Контролювати виконання домашніх завдань?

Ейфорія від перших днів у школі пройшла, почалися сірі шкільні будні. Першокласники, які на початку вересня бадьоро і важливо йшли в школу, щось зажурилися. Позначається втома від шкільної суєти, уроків, та ще вдома батьки змушують ретельно виконувати домашні завдання, чітко контролюючи цей процес.

Коли батьки приходять до школи, щоб зустріти дитини поле уроків, часто можна чути розмови про те, хто і як готує з дітьми уроки. Якщо прислухатися, то можна зробити висновок – більше 50% батьків буквально сидять біля письмового столу і роблять уроки разом з дитиною. При цьому підказують, наштовхують на думку і роблять зауваження. Цікаво, як в таких екстремальних умовах дитина може нормально вчитися?

Тотальний контроль або повна свобода?

Суперечки про те, чи варто піддавати процес підготовки домашніх завдань тотального контролю, йдуть не перший рік. Батьки розділилися на три табори.

Перші вважають, що якщо не будуть присутні при виконанні дитиною уроків, той обов’язково зробить що-небудь неправильно і запрацює погану оцінку.

Другі дають повну самостійність і, не заглядаючи в зошити, на слово вірять дитині, що він зробив уроки добре і тепер може дістати свої іграшки з фільму Трансформери 3 або улюблені машинки і пограти перед сном скільки душі завгодно.

Треті ж – прихильники «золотої середини»: за самостійне приготування домашніх завдань і ненав’язливий контроль.

Хто з них правий? Відразу напрошується відповідь – треті.

Правильно, дитина повинна відчувати, що батьки цікавляться тим, як він займається і правильно виконує завдання. При такому підході першокласник не буде боятися, якщо допустив помилку або помарку. Коли дитина знає, що йому довіряють, то швидше стає самостійною, і з часом батьки зможуть перевіряти уроки лише вибірково. Але слід пам’ятати, що дитині часто потрібна ваша допомога, особливо, якщо щось незрозуміло чи не виходить. Але ця допомога не повинна бути нав’язливою або «ведмежою послугою» — дитині потрібно пояснити виконання, а не зробити щось за нього.

Не створюйте стресових ситуацій!

Тотальний контроль не йде першокласнику на користь, а стомлює, викликає почуття невпевненості, раздергивает його нервову систему. Дитина швидше стомлюється, улюблені роботи іграшки для дітей не спонукають малюка погратися, ввечері його рано хилить до сну. І, до речі, батьки даремно думають, що винна в цьому школа. Вони самі постійними причіпками, виправленнями, своїм невсипущим контролем стомлюють малюка.

Дітям і так непросто в школі, адже багато з них гіперактивні від природи, і суворі шкільні правила дотримуються ними з працею.

А тут ще й вдома пресинг: лають за погану поведінку в школі, за погані оцінки, за кожний неправильно вирішене будинку приклад. Це може призвести до всіляких проблем: апатії, агресивності, депресії. Або ще гірше – до нервових захворювань: енурезу, тиків, безсонні. Ось до чого може довести тотальний контроль з боку батьків за виконанням дітьми домашніх завдань.

Висновок один: дітей треба берегти, не перетворювати підготовку домашніх завдань на тортури, а вчити дитину самостійно і правильно виконувати домашні завдання.