Як швидко ростуть маленькі гномики — ще вчора, здавалося б, приїхали з пологового будинку, а вже сьогодні починаємо пробувати дорослу їжу. І так смішно це виглядає: сидить за столом такий карапуз і дуже цікавиться вмістом маминої тарілки — а що там таке? Я теж хочу спробувати!
Сьогодні блог «Світ очима мами» постарається відповісти на питання багатьох матусь: коли і як вводити в дитячий раціон рибу?
Чим корисна риба?
Вона багата:
— високоякісними білками, що легко засвоюються дитячим організмом і швидше перетравлюються.
— мінеральними речовинами і мікроелементами, особливо калієм, магнієм, фтором (впливає на формування зубної емалі), цинком, залізом (профілактика недокрів’я) і фосфором (розвиток кісткової системи).
— вітамінами А, В2, В12, РР1, D;
— незамінними амінокислотами;
— морська риба є джерелом йоду.
— омега-3 жирними кислотами, які корисні для роботи серця і мозку як дітей, так і дорослих.
Але при цьому матусі повинні бути гранично обережними: у деяких діток риба може викликати алергійну реакцію.
Коли і з чого починати введення риби?
За рекомендаціями лікарів-педіатрів рибу в дитячий раціон слід вводити не раніше 10 місяців. Для дітей-алергіків рибний прикорм краще почати з року.
Рибу можна розділити на три групи в залежності від ступеня жирності:
1 група: нежирні сорти (до 4% жирності) – хек, тріска, минтай, камбала;
2 група: помірно жирні сорти (4-8% жирності) – горбуша, морський карась, кета, судак, форель, салака, морський окунь;
3 група: жирні сорти (до 20% жирності) – палтус, лосось, скумбрія, оселедець.
Для першого прикорму добре підійде біла риба нежирних сортів: минтай, хек, тріска, камбала або морський окунь.
Жирні ж сорти риби (скумбрія, горбушу, осетра, палтуса) можна давати малюкові після трьох років, як і ікру, і морепродукти.
Потрібно намагатися вибирати свіжий, а не заморожений продукт, тут можна прочитати поради, як це краще зробити.
Педіатри радять починати давати рибку не частіше 1-2 рази в тиждень, і, як будь-який новий продукт, з половини чайної ложки. І спостерігати. Для кращого аналізу можна завести щоденник годування і не лінуватися записувати, хоча б на перших порах, всі свої спостереження після годування чимось новим.
Режим годування можна розписати наступним чином: перший тиждень — половина чайної ложки один раз, потім на наступному тижні, якщо все було добре — чайна ложка, потім — два рази на тиждень по чайній ложці. Не варто залишати спостереження за кількістю, видом прикорму, станом малюка. Потім буде легше виявити причину висипань і розмова з педіатром буде більш предметний.
Якщо все буде добре, то до року норма риби в день становитиме 50-70 р.
Ще один важливий момент: важливо розмежовувати «м’ясні» та «рибні» дні. Тільки після того, як стане зрозуміло, що дитина добре переносить як м’ясо, так і рибу, можна буде раз на тиждень об’єднувати і робити м’ясо-рибний день. Але спочатку тільки один!
Що приготувати з риби дітям?
Важливо відзначити, що до трьох років лікарі не рекомендують давати дитині рибний бульйон: там не так багато корисних речовин, а ось шкідливі — досить.
Якщо риба була обрана заморожена, то для більшого збереження поживних речовин, її не рекомендується розморожувати повністю. Трохи підталу рибу миють у холодній воді, кладуть в окріп і проварюють на повільному вогні 10-15 хвилин.
Для приготування рибного страви можна використовувати як філе, так і цілу тушку. Після варіння м’ясо обов’язково ретельно перебирається, щоб виключити можливість потрапляння дрібних кісточок. Тому слід вибирати малокостные сорти риби.
Для малюка в перший раз можна приготувати рибне пюре. Для цього необхідно проварити філе риби у невеликій кількості води, охолодити і пропустити на м’ясорубці або блендері.
Якщо справа піде добре, то можна спробувати запропонувати рибне суфле, рибну запіканку, рибні тефтелі або котлети.
Рибка може даватися як самостійно блюдо, так і в складі овочевого пюре.
В якості першого рибного прикорму багато мам воліють баночне пюре (найчастіше рибка з овочами) — готувати не потрібно, висока якість перевіреного продукту.
Головне пам’ятати, що риба — дуже корисний, але алергенний продукт, з яким не треба поспішати, але від якого не варто відмовлятися.