Початківці бджолярі часто цікавляться, з чого краще почати займатися цією справою. Одним з найбільш важливих і значущих питань вважається вибір конструкції бджолиних будиночків. Сьогодні дуже затребуваним і зручним варіантом вважаються володимирські вулики. Саме їх часто застосовують на початкових етапах спорудження своєї пасіки. Такі споруди характеризуються певними плюсами і мінусами.
Історія виникнення
Історія цього вулика-лежака починається ще в дев’ятнадцятому столітті. Саме в цей період бджолярі стали активно переходити з колод на рамки. Володимирський вулик був доопрацьований лише в 2014 році. Це зробив андрій якимов. Бджоляр удосконалив класичний лежак і збільшив число рамок з 24 до 32.
замість щілинних льотків він запропонував зробити круглі і розташувати їх в один ряд. В результаті по всій довжині стали використовувати 5-9 льотків. Такий підхід дає можливість втручатися в життя бджіл з мінімальними втратами.
Володимирські вулики роблять з м’яких порід дерева. Це сприяє збереженню тепла всередині. Найчастіше такі конструкції виготовляють з тополі, вільхи, верби, липи. Дах буває односхилим, двосхилим або плоскою.
Плюси і мінуси володимирського вулика
Такий вид вуликів не вимагає багато уваги. Тому його допустимо використовувати для новачків або людей, які не мають багато часу для догляду за бджолами і пасікою. До головних плюсів вулика-лежака варто віднести наступне:
- простота використання. Це обумовлено конструктивними особливостями вулика.
- отримання великої кількості меду.
- прекрасна система обігріву.
- безпека процесу збору меду.
- можливість застосування великих рамок.
- відсутність необхідності в підгодівлі бджіл. До того ж немає потреби в будівництві омшаника – спеціального утепленого споруди для зимівлі комах.
Незважаючи на велику кількість плюсів, конструкція володіє і рядом мінусом. Тому багато бджолярі відмовляються від застосування таких вуликів і віддають перевагу іншим методам утримання комах.
Головним недоліком конструкції вважається порушення вентиляції будиночків. Цей мінус пов’язаний з наявністю порівняно невеликого підрамкового простору. Тому вулики потрібно оснащувати вентиляційними пристроями в кришці. Це забезпечить повноцінний приплив повітря в бджолосім’ю.
До інших недоліків варто віднести наступне:
- розміри конструкції. Через це в приміщенні потрібно виділяти більше місця для зимівлі.
- неможливість розширення вулика. Якщо вулик зроблений на 32 рамки, використовувати більшу кількість таких елементів не вдасться.
- потреба в більш частому відкачуванні меді. Це теж пов’язано з обмеженістю простору. Конструкція володимирських вуликів не дає можливості добудовувати додаткові яруси.
Особливості використання
Застосування володимирських вуликів чудово підходить для нарощування сімей. Воно зводиться до своєчасного поділу вулика на кілька частин за допомогою установки перегородок. Так, для посилення бджолосім’ї у вулику ставлять перегородку. Це допомагає змусити бджіл, які залишилися без матки, виростити її для себе. Завдяки використанню двох маток вдається швидко нарощувати силу сімейства.
Перед основним медозбором перегородку потрібно прибрати. Однак попередньо важливо переконатися, що стара матка ще досить молода. Також потрібно зловити молоду матку, щоб відшукати для неї нову сім’ю. Якщо не зробити цього, одна матка буде знищена або обидві загинуть.
Самостійна збірка
Для спорудження володимирського вулика використовують м’які породи деревини-вербу, сосну, ялину, ялицю, тополя. Такі види матеріалів відмінно зберігають тепло і характеризуються стійкістю до вологи і сонця.
З інструментів варто взяти наступне:
- степлер для спорудження рамок;
- пила;
- деревообробний верстат;
- рубанок, фрезер, лобзик;
- дриль;
- викрутки і молотки;
- шуруповерт;
- шурупи і саморізи;
- клей з маркуванням d-4.
Володимирський вулик збирають за каркасною технологією. Спочатку потрібно зробити 6 щитків для стінок, кришки і днища. Їх потрібно набити на готовий каркас. Щоб зібрати стінки, потрібно використовувати 4 бруска розміром 450 міліметрів.
У готовому вигляді кожен щиток повинен володіти товщиною 10 сантиметрів. При потребі її допустимо збільшити, проте в цьому випадку маса вулика істотно збільшиться.
Кришку рекомендується під’єднати до корпусу петлями. Вона повинна відкидатися назад, щоб не заважати пасічнику працювати. На передній стінці варто зробити льоткові отвори діаметром 50 міліметрів.
Щоб бджільництво стало успішною справою, варто дотримуватися таких правил:
- спочатку необхідно придбати комах. Їх можна замовити посилкою або придбати розплід у пасічника. При виборі породи варто віддавати перевагу негібридним варіантів. Їх можна буде розводити самостійно.
- обов’язково купити необхідне обладнання. При цьому буде потрібно захисна сітка або повний костюм. Також варто використовувати димар. Крім цього, потрібно взяти кліпсу для вилову матки і щітки для бджіл.
- придбати медогонку. Вона потрібна при масштабному виробництві. Якщо господарство складається з 1-3 вуликів, необхідність в такому пристосуванні відсутня.
володимирські вулики вважаються досить зручними пристосуваннями, які мають багато переваг. Вони відрізняються простотою експлуатації і дозволяють збирати досить багато меду. Однак при спорудженні такої конструкції важливо враховувати цілий ряд рекомендацій.
