Сьогодні у мене свято. День народження – 3 роки.
Хто знає мене ближче, здивується – син вдвічі старше зазначеного віку, донька теж трохи старше 3-х. Вік старших членів сім’ї навіть і поруч не стояв з 3 роками. Ні, звичайно, коли стояв, але це було давно.
Хто ж іменинник? Все просто – мій блог, «Світ очима мами». Саме 3 жовтня 2010 року був зареєстрований 
нинішній домен, а вже через кілька днів світ побачили і перші статті в форматі чинного блогу.
Досвідчені вебмастера, що ведуть свої сайти, лише знизують плечима і посміхнутися, — немає часу, та й бажання, звертати увагу на такі дрібниці, ставитися до віртуального ресурсу, нехай і коханому і вихованому, як до живого, і відзначати його дати.
Нехай буде так, але мені чомусь хочеться не втратити це. І просто так, для душі, написати пост. І нічого, що стаття буде не сеооптимизированной, не буде в ній запитів, ні високочастотних, ні низько-, під шкідливий Яндекс, так і переходи з пошукових систем не очікуються. Я пишу для себе і для тих, хто з самого початку життя блогу був поруч, хто приєднався пізніше, хто заходить на нього з закладок і анонсів підписки. А якщо прочитає до кінця посаду і випадковий гість – я також буду безмежно рада за увагу. Зі святом, мої улюблені читачі!
3 роки – багато чи мало? Що змінилося за цей термін?
Безумовно, я стала мудрішою. Мудріше в сенсі ведення сайту, в отриманні від нього не тільки моральне задоволення, але і матеріального. Але при цьому, я відчуваю, це лише дещиця знань і можливостей.
Ну і нехай, що ТІЦ міг би бути набагато «тицее», посещалка – вище, кількість статей – більше. Але я рада тому, що є. Це моя робота, це моя невеличка «синиця в руці». Буду годувати правильно і добре, нехай перетворюється у журавля, але теж в руці або руках.
Завдяки блогу я дозволила собі бути вдома, не виходячи на роботу в реал. Вибрала цю позицію, тому що так зручніше всім, а, в першу чергу, дітям, яких я можу відвезти на всі їх заняття, в садочок, до школи. Під час їх хвороби я буду вдома, з ними, під час виступів – буду підтримувати з залу.
Блог – це і свобода, і зайнятість. І це чудово. І це моє.
Тому, «Світ очима мами», з Днем народження, з 3-хлетием!
А ще хочу привітати моїх постійних авторів-помічників, адже багато статей зараз написані не моєю рукою, мої задумки і думки втілюють в життя умілі копірайтери. Юля, Марина, Олена, Оля, Таня – спасибі!
І просто для посмішки:
